Премія імені Василя Стуса
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Премія імені Василя Стуса | ||||
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | нагорода | |||
| На честь: | Стус Василь Семенович | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1989 | |||
| Нагороджені: | ||||
| Категорія:Лауреати премії імені Василя Стуса (48) | ||||
| Черговість | ||||
 Премія імені Василя Стуса у Вікісховищі | ||||
Премія імені Василя Стуса — премія, заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ). Вперше вручалася у Львові. 1990 набула столичного статусу.
Премія присуджується авторам, які мають видатні успіхи у своїй галузі, займають виразну громадянську позицію, активно присутні в українському культурному просторі. Премію щороку присуджують літераторам, митцям, режисерам за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.
Лауреати[ред. | ред. код]
1989[ред. | ред. код]
- Опанас Заливаха, живописець
- Володимир Кучинський, режисер
- Іван Світличний, поет
1990[ред. | ред. код]
- Раїса Лиша, поетеса та художниця
- Борис Довгань, скульптор
1991[ред. | ред. код]
- Галина Севрук, художниця
- Марія Бурмака, співачка
1992[ред. | ред. код]
- Микола Горбаль, поет
- Ольга Богомолець, лікарка та співачка
- Ігор Калинець, поет і прозаїк
- Надія Світлична, публіцист і правозахисниця
1993[ред. | ред. код]
- Анна-Галя Горбач, перекладачка
- Андрій Ментух, художник
- Антоніна Листопад, поетеса
- Андрій Антонюк, художник
1994[ред. | ред. код]
- Михайлина Коцюбинська, письменниця та літературознавець
1995[ред. | ред. код]
нагородження відсутні
1996[ред. | ред. код]
- Сергій Мороз, поет і композитор
1997[ред. | ред. код]
- Ігор Жук, поет-пісняр
1998[ред. | ред. код]
- Леся та Галина Тельнюк — вокальний дует Сестри Тельнюк
- Микола Малишко, скульптор та художник
- Лана Перлулайнен, поетеса та прозаїк
1999[ред. | ред. код]
- Василь Слапчук, письменник
2000[ред. | ред. код]
- Василь Овсієнко, публіцист
- Людмила Семикіна, живописець
- Мойсей Фішбейн, поет і перекладач
- Володимир Губа, композитор
2001[ред. | ред. код]
- Галина Стефанова, актриса
- Любов Панченко, художниця-модельєрка
2002[ред. | ред. код]
- Валентина Мастерова, журналістка та письменниця
- Анатоль Перепадя, перекладач
2003[ред. | ред. код]
- Анатолій Русначенко, історик
- Михайло Москаленко, перекладач
- Валерій Франчук, художник
2004[ред. | ред. код]
- Кость Москалець
- Тарас Компаніченко, кобзар та бандурист
- Іванна Крип'якевич-Димид, художниця
2005[ред. | ред. код]
- Григорій Гусейнов, письменник та журналіст
- Андрій Криштальський, письменник та журналіст
2006[ред. | ред. код]
- Олена Голуб, співачка
- Євгенія Лещук, поетеса
- Станіслав Чернілевський, поет і кінорежисер
2007[ред. | ред. код]
- Михайло Ткачук, кінорежисер
- Елеонора Соловей, літературознавець
- Олександра Матвійчук, правозахисниця
2008[ред. | ред. код]
- Галина Могильницька, поетеса
- Олександр Смик, бард і пісняр
2009[ред. | ред. код]
- Мирослав Маринович, релігієзнавець
- Осип Зінкевич, літературознавець та видавець
2010[ред. | ред. код]
- Степан Семенюк, воїн УПА та колишній політв'язень
- Олександр Рябокрис, режисер
- Андрій Данильченко, режисер
- Кирило Булкін, актор і журналіст
- Лариса Масенко, соціолінгвіст
2011[ред. | ред. код]
- Марія Овдієнко, краєзнавець та поетеса
- рок-гурт «Сад»
- Ярослава Музиченко, журналіст[1][2].
2012[ред. | ред. код]
- Євген Захаров, правозахисник
- Володимир В'ятрович, історик
- Ірина Жиленко, поетеса
2013[ред. | ред. код]
- Микола Плахотнюк, лікар та колишній політв'язень
- Любов Міненко, художниця
- Борис Ткаченко, публіцист та краєзнавець
- Софія Федина, співачка і телеведуча[3]
2014[ред. | ред. код]
- Руслана Лижичко, співачка
- Святослав Вакарчук, музикант
- Сашко Положинський, музикант[4]
2015[ред. | ред. код]
нагородження відсутні
2016[ред. | ред. код]
- Олександра Коваль, видавець[5]
2017[ред. | ред. код]
- Сергій Жадан, письменник та музикант
2018[ред. | ред. код]
- Борис (Ґудзяк), митрополит УКГЦ та громадський діяч[6]
2019[ред. | ред. код]
- Влад Троїцький, актор та режисер
2020[ред. | ред. код]
- Ахтем Сеітаблаєв, режистер
2021[ред. | ред. код]
- Тарас Возняк, культуролог та редактор
2022[ред. | ред. код]
- Віталій Портников, журналіст
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- Один із лауреатів премії у 2014 Олександр Положинський навіть не знав про існування премії до того, як йому зателефонували, щоб запросити на вручення.[7]
- Святослав Вакарчук на врученні зазначив, що «на жаль дуже мало українців зараз готові вчинити так, як зробив Василь Стус»[8]. Пізніше у Твіттері він написав, що це одна з небагатьох нагород у його житті, і отримати її для нього — честь.
- У січні 2014 премію вручав президент українського ПЕН-клубу, дисидент Євген Сверстюк. За його словами, премія 2014 особлива, вона могла б бути вручена сотням людей із Майдану[8].
Див. також[ред. | ред. код]
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.chornomorka.com/node/3239[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://i-visti.com/index.php?read=3456
- ↑ Названо лауреатів премії імені Василя Стуса. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 16 січня 2013.
- ↑ Цьогорічну премію В.Стуса вручили співакам Євромайдану
- ↑ Премію ім. Василя Стуса отримала Олександра Коваль // Громадське радіо, 20 квітня 2016.
- ↑ Владика Борис Ґудзяк став лауреатом Премії імені В. Стуса - УКУ. УКУ (uk-UA). Архів оригіналу за 26 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2018.
- ↑ https://www.unn.com.ua/uk/news/1293079-tsogorichnu-premiyu-v-stusa-vruchili-spivakam-yevromaydanu
- ↑ а б Руслана, Вакарчук і Положинський удостоєні премії ім. Василя Стуса. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 17 листопада 2022.