Координати: 45°33′14.832000099991″ пн. ш. 73°34′56.553600099987″ зх. д. / 45.55412° пн. ш. 73.58238° зх. д. / 45.55412; -73.58238

Собор святої Софії (Монреаль)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українська Православна Катедра Святої Софії
45°33′14.832000099991″ пн. ш. 73°34′56.553600099987″ зх. д. / 45.55412° пн. ш. 73.58238° зх. д. / 45.55412; -73.58238
Тип спорудисобор
РозташуванняКанада КанадаМонреаль
АрхітекторВолодимир Січинський
Початок будівництва1960
Кінець будівництва1962
СтильНеовізантійський стиль
НалежністьУПЦК
ЄпархіяСхідна єпархія УПЦК
Адресабульвар Сен-Мішель, 6255, H1Y 2E8
Вебсайтstsophiemontreal.com
Собор святої Софії (Монреаль). Карта розташування: Квебек (провінція)
Собор святої Софії (Монреаль)
Собор святої Софії (Монреаль) (Квебек (провінція))
Мапа
CMNS: Собор святої Софії у Вікісховищі

Собор святої Софії (Українська Православна Катедра Святої Софії) (англ. Saint Sophie Ukrainian Orthodox Cathedral) — українська православна катедра в Монреалі, Квебек, Канада.

Церква розташована у районі Розмон (фр. Rosemont), на перехресті бульвару Сен-Мішель (фр. Saint-Michel) та вулиці Бельшас (фр. Bellechasse).

Окрім релігійних функцій собор Св. Софії виконує ще й функції українського культурного центру. При соборі діє дитяча недільна школа; у парафії є і відпочинковий табір для молоді.

Храм спроєктував архітектор Володимир Січинський, побудований з 1960 по 1962 рік. Фронтовий фасад зроблений з каменя, хоча його зовнішні стіни виконані з цегли. Дах катедри виконаний з міді.[1]

Парафіяльний священик — преподобний отець Володимир Кушнір.

Історія

[ред. | ред. код]

Передумови

[ред. | ред. код]

Парафія святої Софії («Софі» означає «мудрість Божу») була сформована в 1925 році, коли 15 людей приєдналися до утворення Українського Православного Братства. Вони поклонялися Сирійській православній церкві. Ще до побудови власного нового храму громада правильно збиралася була на молитву у православній церкві сирійського обряду, у Церкві св. о. Миколая на вулиці Notre-Dame, 54.

Знаменна подія, що відбулася 14-го червня 1925 року в Сирійській Православній Церкві та надихнула громаду, яка щойно стала на ноги, розпочати будівництво нового храму — це перша літургія українською мовою, котру вісдлужив о. Семен Савчук, голова Консисторії Української православної церкви в Канаді. За старанням Братства та рішенням Консисторії до Монреалю призначено священика Володимира Слюзаря з добродійкою Леонією — і 20-го серпня 1926 року було відправлено у ньому першу Літургію.

Перш ніж розпочався процес побудови нового храму в 1929 році, було придбано в Баптистів церкву, стару невикінчену церковну будівлю по вулиці de Lorimier. Він був освячений у 1929 році. О. Володимир Слузар відсвяткував першу Божественну Літургію новоствореної парафії. У 1931 році уряд Квебеку надав статут приходу святої Софії. О. Слузар керував парафією 48 років.

Побудова

[ред. | ред. код]

Після збільшення кількості учасників стало очевидним, що потрібна більша будівля. У 1954 році великий парк на розі Беленьчасе і Блуд. Св. Мішеля було куплено, через те, що багато українців оселилися в районі Роземонт. На цьому кутку в традиційному візантійському стилі побудована церква, спроєктована архітектором В. Січинським. Він використовував собор святого Володимира у Києві як його модель. Пізніше резиденція для парафіяльного священика і один будинок для сторожів також були побудовані на цій території. Будівлі були завершені в 1962 році, і церква була освячена митрополитом Іларіоном та архієпископом Михайлом і стала «собором». У 1988 році Святий Софій був наданий статус «катедри».

1988 року Макаренко-студія Нью-Йорка прикрашала святилище іконами. Площа церкви була перекрашена в 2007 році. Необхідні реконструкції тривають.

Софійський собор є членом Східної єпархії (дивізії) Української православної церкви Канади, штаб-квартира якої розташована у Вінніпезі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Inventaire des lieux de culte du Québec - Fiche. www.lieuxdeculte.qc.ca (фр.) . Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]