Сорока Андрій Віталійович
| Андрій Сорока Андрій Віталійович Сорока | ||
|---|---|---|
 Старший лейтенант | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
29 серпня 1995 м. Гнівань, Вінницька область | |
| Смерть |
1 листопада 2022 (27 років) Донецька область (загинув у бою) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Alma Mater | Національна академія внутрішніх справ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Національна гвардія | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Андрій Віталійович Сорока (29 серпня 1995, м. Гнівань, Вінницька область — 1 листопада 2022, Донецька область) — український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України[1], учасник російсько-української війни. Герой України (2023, посмертно).
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Гніванській загальноосвітній школі № 1. Закінчив Національну академію внутрішніх справ.
Служив у 40-му полку. Учасник АТО/ООС.
У травні 2022 року разом з батьком поїхав на фронт. Був командир мінометної батареї батальйону військової частини 3008. У травні-жовтні 2022 року під командуванням старшого лейтенанта Андрій Сороки, мінометний взвод ліквідував 4 БТР, вантажний автомобіль, БМП, легковий автомобіль, БПЛА, спостережний пост російських окупантів, 13 укриттів для особового складу, близько 200 санітарних та більше 100 втрат особового складу.
Загинув 1 листопада 2022 року на Донеччині.
Похований 5 листопада 2022 року в родинному місті.
Нагороди[ред. | ред. код]
- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Президент України присвоїв звання Героя України двом гвардійцям // Сайт Національної гвардії України, 8 липня 2023 р.
- ↑ Указ Президента України від 8 липня 2023 року № 426/2023 «Про присвоєння А.Сороці звання Герой України»
Джерела[ред. | ред. код]
- Віталій Бондарєв (26 грудня 2022). «Такі командири щодня не народжуються»: історія загиблого воїна Андрія Сорок. Сспільне Новини. Процитовано 9 липня 2023.
- Командир від Бога: історія про бойовий шлях і героїчну смерть вінницького нацгавардійця Андрія Сороки. Вінниця.info. 6 березня 2023. Процитовано 9 липня 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Історія героїчного командира Андрія Сороки на YouTube // Телеканал Віта. — 2022. — 28 грудня.
|
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |