Сорока блакитна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сорока блакитна


Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Воронові (Corvidae)
Рід: Блакитна сорока (Cyanopica)
Вид: Сорока блакитна
Cyanopica cyanus
Pallas, 1776

Синоніми
Cyanopica cyana
Посилання
Вікісховище: Cyanopica cyanus
Віківиди: Cyanopica cyanus
EOL: 45518975
ITIS: 559645
МСОП: 103721987
NCBI: 193059
Fossilworks: 373105

Соро́ка блаки́тна[2] (Cyanopica cyanus) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Вид поширений у Східній Азії — Китаї, Кореї, Японії, Монголії та на Далекому Сході Росії. Населяє різні типи хвойних та широколистяних лісів, а також парки та сади.[3][4]

Опис[ред. | ред. код]

Птах середнього розміру, завдовжки 33—38 см, вагою 76—118 г, з міцною і стрункою зовнішністю з квадратною і витягнутою головою, міцним і загостреним конічним дзьобом, міцними ногами, гострими крилами і хвостом приблизно такої ж довжини, як тіло. Спина сіра. Крила в основі сірі, а махові пера насиченого блакитного кольору. Хвіст теж блакитний з білим кінчиком та сіро-чорною нижньою поверхнею. На голові лоб, верхівка, потилиця і щоки чорного кольору. Горло та верхня частина грудей білі. Живіт і боки сіруваті з персиковим відтінком. Дзьоб і ноги чорнуваті, а очі темно-карі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

У позашлюбний період може збиратися у великі зграї, інколи до 70 птахів. Всеїдний птах. Живиться комахами та іншими безхребетними, горіхами, зерном, ягодами та іншими плодами, дрібними хребетними, пташенятами та яйцями. Моногамний птах, розмножується в період з травня по червень. У цей час пари стають територіальними та агресивними. Гніздо будує серед гілок дерев. Самиця відкладає 6—8 рожевих яєць з коричневими або чорнуватими плямами. Насиджує лише самиця, в цей час самець охороняє гніздо. Інкубація триває 18 днів. Пташенят годують обидва батьки, хоча самець не годує їх безпосередньо, передаючи їжу самиці. Через три тижні молодь залишає гніздо.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Cyanopica cyanus cyanus (Pallas, 1776) — трапляється на материковій частині ареалу;
  • Cyanopica cyanus japonica Parrot, 1905 — ендемік Японії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Cyanopica cyanus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 6 квітня 2021
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Fok, Koon Wah; Wade, Christopher M.; Parkin, David T. (2002). Inferring the phylogeny of disjunct populations of the azure-winged magpie Cyanopica cyanus from mitochondrial control region sequences. Proc. Roy. Soc. Lond. B. 269 (1501): 1671—1678. doi:10.1098/rspb.2002.2057. PMC 1691084. PMID 12204127.
  4. Kyukov, Alexei; Iwasa, Masahiro A.; Kakizawa, Ryozo; Suzuki, Hitoshi; Pinsker, Wilhelm; Haring, Elisabeth (2004). Synchronic east–west divergence in azure-winged magpies (Cyanopica cyanus) and magpies (Pica pica). Journal of Zoological Systematics and Evolutionary Research. 42 (4): 342—351. doi:10.1111/j.1439-0469.2004.00287.x. Архів оригіналу за 3 липня 2012.