Сорокуш сірий
| Сорокуш сірий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg)  | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Thamnophilus caerulescens Vieillot, 1816[2] | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Thamnophilus pernambucensis | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Сороку́ш сірий[3] (Thamnophilus caerulescens) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Південній Америці. Виділяють низку підвидів.[4][5]
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 14-16 см, вага 15-24 г. Виду притаманний статевий диморфізм, забарвлення підвидів різниться. Лоб і тім'я самця чорні, решта голови сіра, верхня частина тіла темно-сіре або чорне, на спині біла пляма. Покривні пера крил поцятковані білими плямками, махові пера мають рудувато-коричневі, світло-коричневі або білі края. Хвіст коричневий або чорний, на кінці білий. Нижня частина тіла сіра. Тім'я і верхня частина тіла в самиці оливково-коричневі. Верхні покривні пера хвоста жовтувато-коричневі, покривні пера крил темно-коричневі з білими кінчиками, махові пера крил темно-коричневі з охристими кінчиками, махові пера хвоста темно-коричневі з білими кінчиками. Горло і груди охристо-сірі, решта нижньої частини тіла коричнева. Забарвлення молодих птахів подібне до забарвлення самиць, однак з жовтувато-коричневим відтінком.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють вісім підвидів:[6]
- T. c. melanchrous Sclater, PL & Salvin, 1876 — північне, центральне і південне Перу;
- T. c. aspersiventer d'Orbigny & Lafresnaye, 1837 — південно-східне Перу, північно-центральна Болівія;
- T. c. dinellii Berlepsch, 1906 — центральна, південна Болівія, північно-західна Аргентина;
- T. c. paraguayensis Hellmayr, 1904 — південно-східна Болівія, північний Парагвай, південна Бразилія;
- T. c. gilvigaster Pelzeln, 1868 — південно-східна Бразилія, Уругвай, північно-східна Аргентина;
- T. c. caerulescens Vieillot, 1816 — південно-східний Парагвай, південно-східна Бразилія, північно-східна Аргентина;
- T. c. ochraceiventer Snethlage, E, 1928 — південна Бразилія;
- T. c. cearensis (Cory, 1919) — північно-східна Бразилія.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сірі сорокуші широко поширені в східній та південній Бразилії, з окремою популяцією на крайньому сході, в штатах Пернамбуку, Сеара і Алагоас. Від південної Бразилії ареал птаха простягається через Уругвай, Парагвай, північну Аргентину, Болівію, вздовж східних схилів Анд на північ, до перунського регіону Амазонас. Сірі сорокуші мешкають в різноманітних лісових екостистемах, від узлісь вологих тропічних лісів до посушливих лісів. На більшій частині свого ареалу птах мешкає в низовинах, однак в передгір'ях Анд він живе на висоті до 2800 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Мешкає поодинці або парами в густому підліску. Харчується комахами та іншими безхребетними. На південному сході Бразилії сезон розмноження триває з жовтня по січень. В кладці 2-3 яйця.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Thamnophilus caerulescens.
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc (French) . Т. Volume 3. Paris: Deterville. с. 311.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Isler, M.L.; Isler, P.R.; Brumfield, R.T. (2005). Clinal variation in vocalizations of an antbird (Thamnophilidae) and implications for defining species limits. Auk. 122 (2): 433—444. doi:10.1642/0004-8038(2005)122[0433:CVIVOA]2.0.CO;2. JSTOR 4090437.
- ↑ Brumfield, R.T. (2005). Mitochondrial variation in Bolivian populations of the variable antshrike (Thamnophilus caerulescens). Auk. 122 (2): 414. doi:10.1642/0004-8038(2005)122[0414:MVIBPO]2.0.CO;2.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ridgely, R. S., and Tudor, G. (1994). The Birds of South America. Vol. 2. Oxford University Press. ISBN 0-19-857218-2
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |