Соціально-комунікативні навички

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціально-комунікативні навичким'які» навички, іноді «гнучкі» від англ. soft skills) — комплекс неспеціалізованих, надпрофесійних навичок, які відповідають за успішну участь у робочому процесі, високу продуктивність і, на відміну від спеціалізованих навичок, не пов'язані з конкретною сферою[1]. На відміну від функціонально-технічних навичок, т. зв. англ. hard skills, соціально-комунікативні навички не мають прямого зв'язку з професійними здібностями людини — вмінням працювати з тими чи іншими програмами, знанням механізмів, досвідом роботи, адже вони є певним набором особистісних якостей людини. Наприклад, комунікабельність, креативне мислення, гнучкість розуму та стресостійкість. Зараз подібні навички набувають особливого значення, оскільки сприяють успішній роботі та кар'єрному зростанню.

Історія

[ред. | ред. код]

Починаючи з 1959 року, армія США вкладає значні ресурси в технологічний розвиток процедур навчання, і у 1968 році офіційно запровадила навчальну доктрину, відому як «Системна інженерія навчання», описану в документі CON Reg 350-100-1.[2][3]

П. Г. Вітмор цитує визначення CON Reg 350-100-1: «пов'язані з роботою навички, що передбачають дії, що стосуються переважно людей і звітності, наприклад, інспектування військ, нагляд за офісним персоналом, проведення досліджень, підготовка звітів про технічне обслуговування, підготовка звітів про ефективність».[4]

На конференції CONARC 1972 року було сформульовано наступне попереднє визначення: «це важливі пов'язані з роботою навички, які включають незначну або повну відсутність взаємодії з машинами та застосування яких у роботі є досить узагальненим».[5][6]

Психолог Ніколас Гамфрі стверджував, що соціальний, а не кількісний інтелект, визначає людину.

Концепція

[ред. | ред. код]

Соціально-комунікативні навички — це сукупність продуктивних рис особистості, які формують міжособистісні відносини в суспільстві та колективі. Ці навички можуть включати в себе соціальні переваги, комунікативні здібності, мовні навички, особисті звички, когнітивні або емоційні співпереживання, управління часом, колективну роботу та риси лідерства. Визначення, засноване на згаданій вище літературі, пояснює соціально-комунікативні навички термін для навичок за трьома ключовими функціональними елементами: навички людей, соціальні навички та особисті кар'єрні ознаки. Американська Національна асоціація бізнес-освіти вважає, що соціально-комунікативні навички є критичними для працівників на сучасному робочому місці. Соціально-комунікативні навички доповнюються функціонально-технічними навичками, також відомі як технічні навички, для продуктивної роботи на робочому місці та повсякденних компетенцій (Arkansas Department of Education, 2007). Раніше вважали, що функціональні-технічні навички, т. зв. hard skills, є єдиними навичками, необхідними для кар'єри, і були, як правило, кількісними та вимірюваними з огляду на освіту, досвід роботи або інтерв'ю, але у дослідженні, проведеному Гарвардським університетом, зазначено, що 80 % досягнень у кар'єрі визначаються соціально-комунікативними навичками та лише 20 % — професійними, функціонально-технічними, навичками.

У 2012 році Університет Східного Кентуккі опублікував список «десяти найкращих соціально-комунікативних навичок»[7]:

  • комунікабельність;
  • ввічливість;
  • гнучкість розуму;
  • чесність;
  • навички міжособистісного спілкування;
  • позитивний настрій;
  • професіоналізм;
  • відповідальність;
  • вміння працювати в команді;
  • знання професійної етики.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. The definition of soft skills. Архів оригіналу за 26 жовтня 2017. Процитовано 31 жовтня 2017.
  2. CON Reg 350-100-1 (PDF), Fort Monroe, Virginia: UNITED STATES CONTINENTAL ARMY COMMAND, 1968, архів оригіналу (PDF) за 18 вересня 2021, процитовано 21 листопада 2016
  3. Silber, K.H. & Foshay, W.R., Handbook of Improving Performance in the Workplace, Instructional Design and Training Delivery, John Wiley & Sons 2009, ISBN 9780470190685, p.63 [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
  4. CON Reg 350-100-1, as cited in Whitmore, Paul G., «What are soft skills?»
  5. Whitmore, Paul G.; Fry, John P., «Soft Skills: Definition, Behavioral Model Analysis, Training Procedures. Professional Paper 3-74.», Research Report ERIC Number: ED158043, 48pp.
  6. Whitmore, Paul G., «What are soft skills?», Paper presented at the CONARC Soft Skills Conference, Texas, 12–13 December 1972
  7. Robles, Marcel M. (2012-12). Executive Perceptions of the Top 10 Soft Skills Needed in Today’s Workplace. Business Communication Quarterly (англ.). Т. 75, № 4. с. 453—465. doi:10.1177/1080569912460400. ISSN 1080-5699. Процитовано 16 серпня 2022.