Австро-турецька війна (1716—1718): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
ZéroBot (обговорення | внесок) м r2.7.1) (робот додав: sr:Аустријско-турски рат (1716—1718), змінив: fr:Guerre vénéto-austro-ottomane |
|||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
[[Категорія:Війни Османської імперії]] |
[[Категорія:Війни Османської імперії]] |
||
[[Категорія:Війни Австрії]] |
[[Категорія:Війни Австрії]] |
||
[[bg:Австро-турска война (1716-1718)]] |
|||
[[cs:Rakousko-turecká válka (1716-1718)]] |
|||
[[de:Venezianisch-Österreichischer Türkenkrieg]] |
|||
[[en:Austro-Turkish War of 1716–1718]] |
|||
[[fr:Guerre vénéto-austro-ottomane]] |
|||
[[it:Guerra austro-turca (1716-1718)]] |
|||
[[ja:墺土戦争 (1716年-1718年)]] |
|||
[[ko:오스트리아-투르크 전쟁 (1716년-1718년)]] |
|||
[[nn:Den austerriksk-tyrkiske krigen (1716–1718)]] |
|||
[[pl:VI wojna austriacko-turecka]] |
|||
[[ru:Австро-турецкая война (1716—1718)]] |
|||
[[sr:Аустријско-турски рат (1716—1718)]] |
Версія за 14:31, 21 березня 2013
Австро-турецька війна (1716-1718) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
Сторони | |||||||
Австрійська імперія | Османська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Євгеній Савойський | Дамат Сілахдар Алі-паша |
Австро-турецька війна 1716—1718 років — одна із багатьох війн між Австрією та Османською імперією.
Передісторія
В 1714 році Османська імперія оголосила війну Венеції. Однак Венеція прийняла пакт про взаємну оборону з Австрією, яка побоювалася, що після перемоги турки стануть погрожувати її кордонам в Хорватії. Переговори виявились безрезультативними, і в 1716 році великий візир Дамат Сілахдар Алі-паша повів армію на Белград, а флот відправився блокувати Корфу.
Бойові дії
Турецька мобілізація проходила повільно, тому чисельність військ була недостатнью для війни, і коли 5 серпня 1716 року армії ворожих сторін зійшлись у Петроварадина, то Євгенію Савойському знадобилось всього-навсього 5 годин, щоб повністю розбити турок; великий візир був убитим в бою. Новини про поразку під Петроварадином настільки шокувало турок, що вони зняли облогу з Корфу.
З Петроварадина принц Євгеній пішов на Банат, и після кількох тижнів облоги замок Тімішоара здався.
В 1717 році Євгеній Савойський вигнав турок із Белграда, а потім, рухаючись по долинам балканських річок, продолжив наступ на південь, глибоко увійшовши в территорію Османської імперії.
В травні 1718 року великим візирем став Невшехірли Дамат Ібрахім-паша, і османський уряд оголосив про готовність подумати про заключення миру. Переговори проходили в містечку Пожареваці на південний схід від Белграду. Посередниками були британські і голландські посли при дворі султана.
Підсумки
За підсумками війни Австрія залишила за собою Белград і Темешвар, и передвинула свої кордони до Ніша.Австрія також розширила доступ торговлі з територіями, які входили в сферу впливу Османської імперії.
Джерела
- Финкель К. История Османской империи: Видение Османа. — Москва: АСТ, 2010. ISBN 978-5-17-043651-4