Банат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
герб Банату

Ба́нат (серб. Банат; рум. Banat; угор. Bánát, Bánság) — історичний край між Дунаєм, Нижньою Тисою, р. Мурош і Трансільванськими Альпами[1]. Площа — 27 104 км2. Економічним і культурним центром Банату є місто Тімішоара.

Нині на території Банату утворені жудці Арад, Караш-Северин, Тіміш, що належать Румунії (з населенням 1 011 145 осіб у 2002 р.). Крім того, невелика частина на півночі історичного Банату належить Угорщині[2]: медьє Чонград; окрім угорців, там мешкає сербська нац.меньшина (напр. у Деска[sr] угор. Deszk, в Сьореге[sr] угор. Szőreg). Інші терени Банату — Сербії (з населенням 665 397 осіб у 2002 р.).

Походження назви[ред.ред. код]

Banat05.png
Історичні області Румунії

Назва «Банат» значить «терени керовані баном»[3] (звідси — Бановина).

Деякі джерела вказують на відомого банатського бана Йосипа Єлачича[4].

У середньовічній Угорщині було кілька банатів (бановин) — Далмація, Славонія, Боснія та Хорватія. Сьогодні Банат не керується баном, але отримав свою назву після Пожаревацького миру (Пожареваць), що відноситься до 1718 р., де був описаний як «Темешварський банат» (від історичного центру Банату м. Тімішоара).

Під час середньовічної Угорщини (1374 р.) мало назву «Темешкоз» (угор. Temesköz).

Під час турецької окупації (1577 р.) дана область мала назву «земля сербів» (тур. Rascia).

Історія[ред.ред. код]

Першими відомими жителями Банату були фракійські племена: агафірси, гети, даки, сіки (грец. Σίγκοι). У III столітті до нашої ери — кельти. Відомі племена цього регіону також тевриски й скордіски. Археологам відоме поширення в цьому регіоні гальштатської та латенської культури.

До завоювання Римської імперії імператором Траяном у 106 році Банат належав державі Дакії.

При правлінні Авреліана 273 р. терени Банату потрапляють під владу федератів з сарматів: роксолани, язиги, лімі-анти (грец. Λιμιγάντες). Пізніше територія тодішнього Банату попадає під контроль готів.

Готи були витіснені гунами з даного регіону, які організували центр держави на Паннонській рівнині, в районі, який включав північно-західну частину Карла I Великого. Після смерті Аттіли імперія гунів розпалася. Далі мешканці цього регіону були підкорені гепідами, котрі утворили королівство в регіоні, а через століття — аварами було підкорено. Панування аварів у регіоні тривало до IX століття.

У ранньому Середньовіччі слов'яни оселилися в сучасному Банаті (VI ст.) внаслідок Великого переселення народів. Археологічні дані свідчать про те, що авари та гепіди жили тут аж до середини X століття. Саме панування аварів викликало значну міграцію слов'ян.

Як феодальне володіння Банат входив до Першого болгарського царства на початку IX століття. Угорські історичні літописи «Геста Хунгарорум» (Gesta Hungarorum) згадують князівство «Глад[en]», яке розташоване в частині території Банату, чий князь народився в Відіні і був васалом царя Симеона I Великого; болгари об'єднувалися з печенігами, половцями, волохами. У XI столітті Банат підпадає під владу Королівства Угорщини, став частиною адміністративних одиниць (угор. Torontál, Temes, Krassó, Szörény).

Банат був завойований Османською імперією в 1552 році і став османської провінцією під назвою «Темішварський еялет». У XVI столітті заселений сербами і волохами. У 1594 р. в Банаті почався сильний опір проти османського панування.

У XVII столітті Банат був завойований Австрійською імперією Габсбургів. У 1716 р. принц Євгеній Савойський взяв останню частину Банату від Османської імперії. Оскільки за Пожаревацьким договором 1718 р. Банат став провінцією Габсбурзької монархії, у веденні військових справ.

У 1751 р. австрійська імператриця Марія Терезія ввела цивільний уряд. Відбулася ​​колонізація малонаселених місць німецькими селянами з Швабії, Баварії, Австрії й Ельзасу. Після чого Банат став відомий ще як «Дунайська Швабія».

У 1779 р. Банат став частиною Королівства Угорщини. У 1848 р. Західний Банат переходить до Сербської Воєводині[ru] — сербської автономії в рамках Габсбурзької імперії. Під час революції 1848—1849 років Банат був захоплений сербськими і угорськими військами.

Після революції 1848—1849 рр. Банат, з районами Срем і Бачка, став австрійською провінцією під назвою Воєводство Сербії і Темешварський Банат[ru], що від 1860 р. став частиною Королівства Угорщини.

Банатська республіка[ред.ред. код]

У жовтні 1918 р. в Тимішоарі була проголошена Банатська республіка, а уряд Угорщини визнав її незалежність. Проте сербські війська увійшли у регіон (див. «Банат, Бачка і Бараня»). Відповідно до Тріанонського мирного договору 1920 р. Банат був розділений між Югославією (близько 1/3 території — автономний край Воєводина, що складається з трьох історичних областей: Банат, Бачка та Срем) — західна частина Банату і Румунією (2/3) — східна частина Банату[5].

У 1960—1968 роках — це адміністративна одиниця в Румунії[6].

Геральдика[ред.ред. код]

Традиційний геральдичний символ Бунату є лев, який присутній як у румунській геральдиці, так і у Воєводіні.

Демографія[ред.ред. код]

Народні костюми XIX ст. в Банаті

У 1660-1666 роках серби жили в західній (рівнинній) частині Банату, а румуни — на сході (гірські).

Динаміка росту населення Банату

Рік Населення
1717 85 166
1743 125 000
1753 210 992
1774 375 740
1797 667 912
1900 1 431 329
1910 1 582 133

Станом на 1774 р. Банат мав етнічний склад населення:

За даними перепису населення 1910 р. Банату (провінції Торенталь, Темеш і Красо-Шорені) склало 1 582 133 осіб:

разом з якими була переписана менша кількість інших етнічних груп (чехи, словаки, хорвати, русини-українці, болгари тощо).

Історія українського поселення[ред.ред. код]

Свого часу на території сучасної румунської частини Банату оселились нащадки запорозьких козаків.

Таким чином, переважна більшість українців живе у селах як: Щука, Малі Ремети, Готтлоб, Драгомірешть, Малий Копешель, Сока та інші.

Найбільші міста[ред.ред. код]

Герб Місто Країна Населення
ROU TM Timisoara CoA.png Тімішоара (Timișoara) Румунія 317 651
ROU CS Resita CoA1.png Решица (Reșița) Румунія 83 985
Coat of Arms of Zrenjanin.png Зренянин (Zrenjanin) Сербія 79 545
Pancevo-coat of arms.jpg Панчево (Pančevo) Сербія 76 110
Coa Romania Town Lugos History 2.svg Лугож (Lugoj) Румунія 44 571
Coat of arms of Kikinda.svg Кікінда[ru] (Kikinda) Сербія 41 825
Grb Vrsac.jpg Вршац (Vršac) Сербія 36 040
ROU CS Caransebes CoA.jpg Карансебеш (Caransebeș) Румунія 28 294

Цікаві факти[ред.ред. код]

Борча[sr] (з населенням 46 086) належить до Банату і є районом міста Белград, у Палілула (общині округу Белграду) столиці Сербії.

Див. також[ред.ред. код]

  • 21663 Банат — астероїд, названий на честь території[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Історичний словник
  2. Див. карту в сербській Вікіпедії.
  3. Банат // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. IIa. — С. 869—870. (рос.)
  4. (рос.)Непокойчицкий А. А., «Описание войны в Трансильвании в 1849 году». СПб., 1858 г.
  5. Банат (историч. область в Европе) // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  6. Банат (адм. единица в Румынии) // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  7. Localitatea Stiuca
  8. База даних малих космічних тіл JPL: Банат (англ.). 

Посилання[ред.ред. код]