Чернишевський Микола Гаврилович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
IvanBot (обговорення | внесок)
м replaced: (1864 — 83) → (1864–1883)
мНемає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:


У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського [[Франко Іван Якович|І. Франко]] і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, [[Панас Мирний|П.Мирного]], І.Франка, [[Грабовський Павло Арсенович|П.Грабовського]], [[Леся Українка|Лесю Українку]]), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів [[19 століття]] [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]] в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».
У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського [[Франко Іван Якович|І. Франко]] і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, [[Панас Мирний|П.Мирного]], І.Франка, [[Грабовський Павло Арсенович|П.Грабовського]], [[Леся Українка|Лесю Українку]]), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів [[19 століття]] [[Тичина Павло Григорович|П. Тичина]] в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».

== Див. також ==
* [[2783 Чернишевський]] — астероїд, названий на честь письменника<ref>{{DMPN}}</ref>.


== Література ==
== Література ==
Рядок 15: Рядок 18:


[[Категорія:Російські письменники]]
[[Категорія:Російські письменники]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]

Версія за 14:47, 12 серпня 2013

Чернишевський Микола Гаврилович

Чернишевський Микола (12 (24) липня 1828(18280724)17 (29) жовтня 1889) — російський публіцист і письменник родом з Саратова, ідеолог революційно настроєної інтелігенції. Співробітничав у журналі «Современные Записки», а згодом став ідейним надхненником журналу «Современник», головної трибуни російського опозиційного руху. Засуджений за участь у підпільній організації «Земля і Воля» на каторгу і заслання, пробув майже 20 років на Сибіру (1864–1883). Автор низки творів з політики, економії, філософії і літеротурної критики. Критикував капіталізм й економічний лібералізм, а щодо бажаного суспільно-економічного ладу був утопійним соціалістом; у філософських поглядах був матеріаліст, але не марксист, де в чому близький до народників, противник слов'янофілів, один з представників російських західників; у літературній критиці — послідовний реаліст. Його роман «Что делать» (1863) став програмовим твором російської революційної інтелігенції.

У рухах поневолених народів Чернишевський бачив позитивне явище і відстоював право українців творити власну культуру рідною мовою. Позитивно оцінював творчість Тараса Шевченка та інших українських письменників і гостро виступав проти львівського журналу «Слово» за його проросійські наставлення (стаття «Национальная бестактность»). Популяризували Чернишевського І. Франко і М. Павлик. Радянська історіографія переоцінює впливи Чернишевського на цілий ряд українських письменників (Т.Шевченка, П.Мирного, І.Франка, П.Грабовського, Лесю Українку), доводячи тезу про «постійний благотворний вплив російської революційної демократів» на українських діячів 19 століття П. Тичина в цьому дусі написав поему «Чернишевський і Шевченко».

Див. також

Література



  1. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.