Нікола Люпо: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
SOMBot (обговорення | внесок)
Боти
166 258 редагувань
м ізольована стаття сирота0
уточнення
Рядок 1: Рядок 1:

{{Особа
{{Особа
| ім'я = Ніколо Люпо
| ім'я = Ніколо Люпо
| місце_проживання =
| місце_проживання =
| інші_імена =
| інші_імена =
| зображення = [[Файл:Nicolas Lupot.jpg|thumb|upright|Нікола Люпо]]
| зображення = Nicolas Lupot.jpg
| розмір_зображення =
| підпис_зображення =
| підпис_зображення =
| ім'я_при_народженні = Ніколо Люпо
| ім'я_при_народженні = Ніколо Люпо
| дата народження = 4 грудня [[1758]] року
| дата народження =
| місце_народження = [[Штутгарт]], {{GER}}, [[Герцогство Вюртемберг]], [[Священна Римська імперія]]
| місце_народження =
| дата_смерті = 14 cерпня [[1824]]
| дата_смерті =
| місце_смерті = [[Париж]],[[Франція]]
| місце_смерті =
| причина смерті =
| причина смерті =
| громадянство =
| громадянство =
Рядок 31: Рядок 29:
}}
}}


'''Нікола Люпо''' (фран. Nicolas Lupot; 4 грудня [[1758]], [[Штутгарт]] — 14 серпня [[1824]], [[Париж]]) — французький скрипічний майстер. Нвйбільший та найвидатніший після [[Антоніо Страдіварі]] скрипічний майстер.
'''Нікола Люпо''' (фран. Nicolas Lupot; 4 грудня [[1758]], [[Штутгарт]] — 14 серпня [[1824]], [[Париж]]) — французький скрипковий майстер. Нвйбільший та найвидатніший після [[Антоніо Страдіварі]] скрипковий майстер.


== Біографія ==
== Біографія ==


Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра скрипок, Франсуа Люпо. Дитинство провів у [[Штутгарт]]і, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипічним майстром. В 1769 році із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із [[1794]] року жив у [[Париж]]і, та працював у відомого скрипічного майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю юнака.
Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра скрипок, Франсуа Люпо. Дитинство провів у [[Штутгарт]]і, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипковим майстром. В 1769 році із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із [[1794]] року жив у [[Париж]]і, та працював у відомого скрипкового майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю юнака.


В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король [[Людовик XVIII]] призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипічним майстром королівсткого двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».
В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король [[Людовик XVIII]] призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипковим майстром королівського двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».


{{text|Н. Люпо. ​​Музичний майстер королівського двору і Королівськoї музичної школи.}}
{{text|Н. Люпо. ​​Музичний майстер королівського двору і Королівської музичної школи.}}


Із 1815 був придворним майстром Королівсткої капелли.
Із 1815 був придворним майстром Королівської капели.


[[Зображення:Luthier-Nicolas-Lupot.jpg|200px|thumb||Нікола Люпо. Пoртрет Ніколи Люпо за роботою, робота художника Г.Лорім'є 1805 рік]]
[[Файл:Luthier-Nicolas-Lupot.jpg|200px|thumb||Нікола Люпо. Пoртрет Ніколи Люпо за роботою, робота художника Г.Лорім'є 1805 рік]]


Створені ним найкращі інструменти, які цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єднав характерні особливості зовнішньої ообробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипічних майстрів.
Створені ним найкращі інструменти, які цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єднав характерні особливості зовнішньої обробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипкових майстрів.


Зовнішні ознаки, які відрізняють скрипки Люпо — це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного шматку (Люпо приміняв ялину радіального разпилу, неозвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонувато-оранжевого кольору.
Зовнішні ознаки, які відрізняють скрипки Люпо — це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного шматку (Люпо приміняв ялину радіального розпилу, налзвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонувато-оранжевого кольору.


Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним  тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.
Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним  тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.
Рядок 57: Рядок 55:
== Література ==
== Література ==


Вітачек E. P. Нариси з історії виготовлення смичкових інструментів, под ред. Б. В. Доброхотова, М., 1964, с. 150-54.
Вітачек E. P. Нариси з історії виготовлення смичкових інструментів, под ред. Б. В. Доброхотова, М., 1964, с. 150-54.


⚫
== Посилання ==

⚫
==Посилання==


* https://www.corilon.com/shop/en/info/nicolas-lupot.html
* https://www.corilon.com/shop/en/info/nicolas-lupot.html
Рядок 68: Рядок 65:
* http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12462549k
* http://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb12462549k
* http://data.bnf.fr/12462549/nicolas_lupot/
* http://data.bnf.fr/12462549/nicolas_lupot/

{{Нормативний контроль}}
{{DEFAULTSORT:Люпо Нікола}}
{{Ізольована стаття}}
{{Ізольована стаття}}

[[Категорія:Скрипкові майстри]]

Версія за 05:55, 4 травня 2019

Ніколо Люпо
фр. Nicolas Lupot
Ім'я при народженні Ніколо Люпо
Народився 4 грудня 1758(1758-12-04)[1]
Штутгарт, Герцогство Вюртемберг, Священна Римська імперія
Помер 14 серпня 1824(1824-08-14)[1] (65 років)
Париж
Поховання Пер-Лашез і Grave of Lupot-Gandd
Країна  Франція
Національність француз
Діяльність скрипаль,
вчитель
Знання мов французька
Конфесія християнство

Нікола Люпо (фран. Nicolas Lupot; 4 грудня 1758, Штутгарт — 14 серпня 1824, Париж) — французький скрипковий майстер. Нвйбільший та найвидатніший після Антоніо Страдіварі скрипковий майстер.

Біографія

Нікола Люпо (1725—1804) був сином відомого майстра скрипок, Франсуа Люпо. Дитинство провів у Штутгарті, де його батько був на службі у короля, був королівським придворним скрипковим майстром. В 1769 році із сім'єю переселився в Орлеан. В 1766 році вперше став самостійно робити скрипки. Із 1794 року жив у Парижі, та працював у відомого скрипкового майстра Франсуа Піке. Франсуа Піке виявив сильний вплив на його усю подальшу долю юнака.

В 1798 році відкрив власну майстерню. В 1814 році король Людовик XVIII призначив Ніколу Люпо гітарним та скрипковим майстром королівського двору та наставником королівської музичної школи. На честь цього на одній із своїх скрипок Люпо із гордісттю в 1815/1816 році помістив табличку: «Н. Lupot Luthier De La Musique Du Roi Et dе l'École Royale dе Musique».

Н. Люпо. ​​Музичний майстер королівського двору і Королівської музичної школи.

Із 1815 був придворним майстром Королівської капели.

Нікола Люпо. Пoртрет Ніколи Люпо за роботою, робота художника Г.Лорім'є 1805 рік

Створені ним найкращі інструменти, які цінуються дуже високо, відносяться до 1805—1824 років. Працюючи за моделлю Страдіварі, Люпо в своїх скрипках цього періоду об'єднав характерні особливості зовнішньої обробки і типу звучання, які притаманні французькій школі скрипкових майстрів.

Зовнішні ознаки, які відрізняють скрипки Люпо — це порівняно великий патрон, эфи індивідуального візерунку (поставлені вище, ніж в італійських майстрів), дно, зазвичай, із цільного шматку (Люпо приміняв ялину радіального розпилу, налзвичайно гарного та різноманітного малюнку), лак червоного чи червонувато-оранжевого кольору.

Скрипки Люпо мають сильний, блискучий тон, але не завжди різноманітним  тембром та гнучкісттю звучання. Більш рані інструменти майстра трохи грубоваті по обробці, лак червоний чи червонувато-коричневий.

Німецький скрипач, композитор, дирижер Луї Шпор, в своїй автобіографії (1860) писав що, коли вперше почув звучання скрипок Люпо, зразу ж поміняв старовині німецькі інструменти на скрипки француза, і з тих пір грав на всіх своїх гастролях тільки на них.

Кіром скрипок, Люпо виготовляв також гарні віолончелі та альти.

Література

Вітачек E. P. Нариси з історії виготовлення смичкових інструментів, под ред. Б. В. Доброхотова, М., 1964, с. 150-54.

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
  1. ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікола_Люпо&oldid=25068039