Міклош Іжо: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 21: | Рядок 21: | ||
'''Міклош Іжо''' (Izsó Miklós) [[9 вересня ]] [[1831 рік|1831 року]], Боршод-Абауй-Земплен - [[29 травня]] [[1875 рік|1875 року]], [[Будапешт]]) - [[Угорщина|угорський]] [[скульптор]], один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття. |
'''Міклош Іжо''' (Izsó Miklós) [[9 вересня ]] [[1831 рік|1831 року]], Боршод-Абауй-Земплен - [[29 травня]] [[1875 рік|1875 року]], [[Будапешт]]) - [[Угорщина|угорський]] [[скульптор]], один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Міклош Іжо народився [[9 вересня]] [[1831 рік|1831 року]]. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним [[ |
Міклош Іжо народився [[9 вересня]] [[1831 рік|1831 року]]. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником [[Б. Егреші|революції 1848-1849]] років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції ([[Лайош Кошут]], [[Шандор Петефі]], Ю. Бем, [[Лайош Баттяні]], Вашварі, [[Міхай Танчич]], які увійшли згодом в галерею створених скульптором [[портрет]]ів. |
||
Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався [[різьба|різьбі]] по каменю в м. [[Рімавська Собота]] (нині [[Словаччина]]). |
Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався [[різьба|різьбі]] по каменю в м. [[Рімавська Собота]] (нині [[Словаччина]]). |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
==Творчість == |
==Творчість == |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. |
Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. |
||
Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл [[бюст]]ів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). |
Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл [[бюст]]ів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). |
||
| Рядок 36: | Рядок 34: | ||
[[Файл:Izso-Miklos - Busulo-juhasz (1862)-on-black.jpg| |200пкс|Скульптура «Задумливий пастух». 1862]] |
[[Файл:Izso-Miklos - Busulo-juhasz (1862)-on-black.jpg| |200пкс|Скульптура «Задумливий пастух». 1862]] |
||
[[Файл:Statue of András Dugonics, Segedin, Foto-tura, 019.jpg|міні|справа|200пкс|Пам'ятник письменнику Андрашу Дугоничу ]] |
[[Файл:Statue of András Dugonics, Segedin, Foto-tura, 019.jpg|міні|справа|200пкс|Пам'ятник письменнику Андрашу Дугоничу ]] |
||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
==Література == |
==Література == |
||
* Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50. |
* Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50. |
||
Версія за 19:52, 30 березня 2020
| Міклош Іжо | |
|---|---|
| Izsó Miklós | |
 | |
| Народився | 9 вересня 1831 року Боршод-Абауй-Земплен |
| Помер | 29 травня 1875 року Будапешт ·туберкульоз |
| Поховання | Керепеші |
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | скульптор |
| Alma mater | Віденська академія мистецтв |
| Знання мов | угорська[1] |
| Роки активності | 1851[2] — 1875[2] |
| Жанр | скульптура |
Міклош Іжо (Izsó Miklós) 9 вересня 1831 року, Боршод-Абауй-Земплен - 29 травня 1875 року, Будапешт) - угорський скульптор, один з видатних представників угорської національної скульптури XIX століття.
Біографія
Міклош Іжо народився 9 вересня 1831 року. У 1848 році сімнадцятирічний Міклош був активним учасником революції 1848-1849 років в Угорщині. Був поранений. Скульптор створив образи вождів революції (Лайош Кошут, Шандор Петефі, Ю. Бем, Лайош Баттяні, Вашварі, Міхай Танчич, які увійшли згодом в галерею створених скульптором портретів. Після придушення повстання Міклош Іжо жив у вигнанні. З 1851 по 1856 роки він під керівництвом скульптора Іштвана Ференці навчався різьбі по каменю в м. Рімавська Собота (нині Словаччина).
У 1856 році переїхав до Пешту. За підтримки молодих письменників, художників і музикантів, вирушив до Відня, де працював у скульптурній майстерні Г. Гассер і Мюнхен. З 1859 року навчався у Віденській академії образотворчих мистецтв.
Творчість
Творче життя скульптора Міклоша Іжо було коротким. Після повернення в Угорщину в 1862 році, створив цикл бюстів своїх сучасників (Я. Аран, Б. Егреші, А. Фай, І. Зріньї і ін.). Скульптури угорського митця виконані у стилі класицизму. Йому належать три великих пам'ятника, в тому числі Шандору Петефі в Будапешті, численні портрети видатних людей Угорщини, більше сорока жанрових скульптурних груп і окремих фігур. Передчасна смерть від туберкульозу перервала життя скульптора
Галерея
-on-black.jpg)
Література
- Izsó Miklós. In: Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 (ÖBL). Band 3, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1965, S. 50.