Єпархія Української православної церкви (Московського патріархату): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створена сторінка: {{в роботі}} '''Єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)'''<ref>У с...
 
→‎Єпархіальний архієрей: винесено в окрему статтю і скорочено
Рядок 16: Рядок 16:
{{main|Єпархіальний архієрей Української православної церкви (Московського патріархату)}}
{{main|Єпархіальний архієрей Української православної церкви (Московського патріархату)}}


[[Єпархіальний архієрей]] (правлячий архієрей, правлячий єпископ) є спадкоємцем влади від [[апостол]]ів, предстоятелем [[помісна церква|місцевої (помісної) церкви]] — [[єпархія|єпархії]], що канонічно керує нею за [[соборність|соборного]] сприяння [[клір]]у й мирян<ref name="статут" />. Він обирається і призначається [[Священний синод УПЦ МП|Священним синодом Української православної церкви]] й одержує відповідний указ [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополита Київського і всієї України]]. За потребою для допомоги єпархіальному архієреєві [[Священний синод УПЦ МП|Священним синодом Української православної церкви]] призначаються [[вікарій|вікарні єпископи]] з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм. Архієрей має [[титул]], який включає назву кафедрального міста. Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з [[чернецтво|чернецтва]] або з осіб білого [[духовенство|духовенства]], які не є одруженими, з обов'язковим постриженням у [[чернецтво]]. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню [[єпископ]]а за моральними якостями та загальною і [[теологія|богословською]] освітою.
[[Єпархіальний архієрей]], за спадкоємністю влади від святих [[апостол]]ів, є предстоятелем місцевої церкви - [[єпархія|єпархії]], який канонічно керує нею за [[соборність|соборного]] сприяння [[клір]]у й мирян<ref name="статут" />.

Єпархіальний архієрей обирається і призначається [[Священний синод УПЦ МП|Священним синодом Української православної церкви]] й одержує відповідний указ [[Митрополит Київський УПЦ МП|Митрополита Київського і всієї України]].

За потребою для допомоги єпархіальному архієреєві [[Священний синод УПЦ МП|Священним синодом Української православної церкви]] призначаються [[вікарій|вікарні єпископи]] з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм.

Архієрей має [[титул]], який включає назву кафедрального міста. Архієрейські титули визначаються Священним синодом.

Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з [[чернецтво|чернецтва]] або з осіб білого духовенства, які не є одруженими, з обов'язковим постриженням у [[чернецтво]]. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню [[єпископ]]а за моральними якостями та загальною і [[теологія|богословською]] освітою.

Архієреї користуються всією повнотою ієрархічної влади. Єпархіальний архієрей висвячує і призначає [[клір]]иків на місця їхнього служіння, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриження. Він має право приймати до кліру своєї єпархії [[духовенство]] з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надсилаючи на запит архієреїв особисті справи та відпускні грамоти цих кліриків.

Єпархіальний архієрей скликає [[Єпархіальні збори|Єпархіальні збори]] та [[Єпархіальна рада|Єпархіальну раду]] і головує на них, має вищий нагляд за єпархіальними установами та [[монастир]]ями, що входять до його єпархії.

Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути втілене в життя.

Єпархіальний архієрей може звертатися з архіпастирськими посланнями до кліру та мирян у межах єпархії.

До обов'язків єпархіального архієрея входить подання Митрополитові Київському і всієї України щорічного звіту про життя єпархії та про свою діяльність, за встановленою формою.

Єпархіальний архієрей є повноважним представником Української Православної Церкви перед органами державної влади у питаннях, що стосуються його єпархії.

Здійснюючи управління єпархією, єпархіальний архієрей:

піклується про збереження віри, християнської моралі та благочестя;
стежить за правильним звершенням богослужіння та дотриманням церковної благоліпності;
піклується про місіонерську, катихізаторську та видавничу діяльність;
відповідає за виконання рішень Соборів, Священного Синоду та положень даного Статуту;
має право «вето» щодо рішень Єпархіальних зборів з наступним переданням відповідного питання на розгляд Священного Синоду;
згідно з церковними канонами, відвідує парафії своєї єпархії та здійснює нагляд за їхньою діяльністю безпосередньо або через своїх повноважних представників;
наглядає за діяльністю єпархіального кліру;
призначає настоятелів парафій та інших кліриків;
представляє на затвердження Священному Синоду ректорів духовних навчальних закладів, настоятелів, настоятельниць та намісників монастирів, що перебувають в єпархіальному підпорядкуванні;
має право скликання Парафіяльних зборів та затверджує їхні рішення;
виводить зі складу Парафіяльних рад членів, які порушують канонічні норми та статути парафій;
затверджує фінансові та інші звіти Парафіяльних рад та доповіді Ревізійних комісій парафій;
затверджує обраних Парафіяльними зборами голів Парафіяльних рад (інших посадових осіб), Ревізійних комісій та відсторонює їх від виконання обов'язків у разі порушення ними канонічних норм і статуту парафії;
затверджує протоколи Парафіяльних зборів;
надає відпустки духовенству на строк більше, ніж один тиждень;
піклується про вдосконалення духовного і морального стану духовенства;
піклується про належний освітній рівень священно- та церковнослужителів, для чого організовує їхню підготовку в межах своєї єпархії або направляє достойних кандидатів для вступу до духовних шкіл;
наглядає за підтриманням належного рівня церковної проповіді;
подає клопотання Митрополиту Київському і всієї України про нагородження достойних кліриків і мирян відповідними церковними нагородами й особисто нагороджує їх у визначеному порядку;
благословляє заснування нових парафій;
дає благословення на будівництво та ремонт храмів, молитовних будинків, каплиць та інших споруд (церковно-адміністративні споруди, будівлі духовних навчальних закладів, монастирські житлові та господарські приміщення, споруди церковних закладів, підприємств тощо) і піклується про те, щоб їхній зовнішній вигляд і внутрішнє вбрання відповідали православній церковній традиції (ремонт древніх храмів і оновлення ікон та іконостасів, які мають культурно-історичну цінність, здійснюється згідно із встановленим законом порядком при особливому піклуванні про це єпархіального архієрея);
освячує храми;
піклується про стан церковного співу, іконопису та прикладних церковних мистецтв;
звертається до органів державної влади з питань повернення у власність або передачі в користування Церкві храмів та інших будівель і споруд, які є майном колишньої церковної власності;
вирішує питання щодо права власності (володіння, користування, розпорядження) церковним майном у межах єпархії;
здійснює нагляд за релігійною, адміністративною та фінансовою діяльностю парафій, монастирів, духовних навчальних закладів та інших структурних підрозділів єпархії;
дає благословення на діяльність місцевих братств та сестринств, а також має право відкликання такого благословення;
видає власні виконовчо-розпорядчі акти з усіх питань життя та діяльності єпархії;
підтверджує належність до його єпархії тих парафій, монастирів та інших структурних підрозділів, що входять до єпархії;
піклується особисто або через відповідні єпархіальні установи:
про забезпечення парафій усім необхідним для церковних відправ;
про недільні школи;
про забезпечення на належному рівні церковних засобів масової інформації (друкованих та електронних);
про справи милосердя та доброчинності;
про задоволення інших церковних потреб.
Здійснюючи нагляд за канонічним порядком і церковною дисципліною, єпархіальний архієрей:

має право батьківського впливу та покарання щодо кліриків, включаючи оголошення догани, єпитимії, усунення від посади і тимчасову заборону у священнослужінні;
застерігає мирян, а при потребі, згідно з канонами, накладає на них єпитимію або тимчасово відлучає від церковного спілкування. Важкі провини передає на розгляд церковного суду;
затверджує стягнення церковного суду і має право пом'якшувати їх;
згідно з канонами вирішує питання церковних шлюбів та розлучень.
Овдовілою єпархією тимчасово керує архієрей, якого призначає Митрополит Київський і всієї України. У період, коли архієрейська кафедра є овдовілою, не можуть звершуватись будь-які справи, пов'язані з реорганізацією єпархіального життя, а також не може бути змінена діяльність, започаткована попереднім архієреєм.

У випадку, переведення єпархіального архієрея на іншу кафедру, виходу його на спокій або смерті, Єпархіальна рада створює комісію, яка робить ревізію єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеноу єпархіальному архієрею.

Церковне майно, яке мав єпархіальний архієрей згідно зі своїм станом і посадою і яке знаходиться в офіційній архієрейській резиденції, після його смерті вноситься до інвентарної книги єпархії і переходить у її власність. Особисте майно спочилого єпархіального архієрея успадковується відповідно до чинного законодавства про спадщину.

Єпархія не може вдовувати понад сорок днів, за винятком особливих випадків.

Без попереднього дозволу вищої церковної влади, єпархіальним архієреям надається право залишати свої єпархії з поважних причин на строк не більше 14 днів; на більш тривалий строк єпархіальні архієреї беруть такий дозвіл в установленому порядку.

Утримання єпархіальних архієреїв визначається Священним Синодом Української Православної Церкви. При залишенні посади їм призначається пенсія згідно з «Положенням про церковні пенсії».

Після досягнення 75-річного віку єпархіальний архієрей подає на ім'я Митрополита Київського і всієї України прохання про вихід на спокій. Питання про час задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом Української Православної Церкви.


== Єпархіальні збори ==
== Єпархіальні збори ==

Версія за 12:42, 28 березня 2010

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Demetrios (внесок, журнали) о 12:42 UTC (7406582 хвилини тому).

Єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)[1] — це церковно-адміністративна одиниця Української православної церкви, місцева (помісна) церква[2], що очолюється єпархіальним архієреєм й об'єднує єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір'я (подвор'я), духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії[3]. Станом на березень 2010 Українська православна церква складається з 44 єпархій.

Порядок створення

Єпархія Української православної церкви створюється за рішенням Священного синоду з подальшим ухваленням Собором єпископів Української православної церкви.

Межі єпархій на території України визначаються і змінються Священним синодом Української православної церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української православної церкви.

У кожній єпархії існують органи єпархіального управління, що діють у межах, визначених канонами та Статутом про управління Української православної церкви.

Для задоволення церковних потреб у єпархіях можуть бути створені необхідні єпархіальні установи, діяльність яких регламентується синодально ухваленими і затвердженими положеннями.

Єпархіальний архієрей

Докладніше: Єпархіальний архієрей Української православної церкви (Московського патріархату)

Єпархіальний архієрей (правлячий архієрей, правлячий єпископ) є спадкоємцем влади від апостолів, предстоятелем місцевої (помісної) церкви — єпархії, що канонічно керує нею за соборного сприяння кліру й мирян[3]. Він обирається і призначається Священним синодом Української православної церкви й одержує відповідний указ Митрополита Київського і всієї України. За потребою для допомоги єпархіальному архієреєві Священним синодом Української православної церкви призначаються вікарні єпископи з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм. Архієрей має титул, який включає назву кафедрального міста. Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з чернецтва або з осіб білого духовенства, які не є одруженими, з обов'язковим постриженням у чернецтво. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню єпископа за моральними якостями та загальною і богословською освітою.

Єпархіальні збори

Докладніше: Єпархіальні збори

Єпархіальні збори на чолі з єпархіальним архієреєм є органом управління єпархією.

До складу Єпархіальних зборів входять представники кліру, чернецтва та мирян, які проживають на території єпархії.

Єпархіальні збори скликаються єпархіальним архієреєм за потребою, але не рідше одного разу на рік. Процедура обрання членів Єпархіальних зборів визначається Єпархіальною радою.

Єпархіальні збори:

  • обирають делегатів на Собори;
  • обирають членів Єпархіальної ради;
  • утворюють необхідні єпархіальні установи та піклуються про їхнє фінансове забезпечення;
  • виробляють загальноєпархіальні правила та приписи згідно із постановами Соборів та рішеннями Священного синоду Української православної церкви;
  • наглядають за єпархіальним життям;
  • заслуховують повідомлення про стан єпархії, про роботу єпархіальних установ, про життя монастирів і ухвалюють згідно з ними рішення.
  • головою Єпархіальних зборів є єпархіальний архієрей; єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря; заступник голови може керувати зборами за дорученням голови; *секретар відповідає за підготовку журналів засідань Єпархіальних зборів.

Кворум зборів складає більшість (більше половини) членів. Рішення ухвалюються більшістю голосів. У випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним.

Єпархіальні збори працюють згідно з ухваленим регламентом.

Журнали засідань Єпархіальних зборів підписують головуючий, його заступник, секретар та обрані для цього двоє членів зборів.

Єпархіальна рада

Докладніше: Єпархіальна рада

Єпархіальна рада на чолі з єпархіальним архієреєм є органом управління єпархією Української православної церкви. Єпархіальна рада підзвітна єпархіальному архієрею і Єпархіальним зборам.

Єпархіальна рада створюється за благословенням єпархіального архієрея і складається не менше ніж з чотирьох осіб у пресвітерському сані, половина з яких призначається єпархіальним архієреєм, а інші обираються Єпархіальними зборами на один рік.

Головою Єпархіальної ради є єпархіальний архієрей. Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на квартал. Кворум Єпархіальної ради складає більшість (більше половини) членів. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, поданого головуючим. Головуючий керує засіданням згідно з ухваленим регламентом.

Єпархіальний архієрей призначає секретаря Єпархіальної ради з її складу. Секретар відповідає за підготовку необхідних для засідання Єпархіальної ради матеріалів і складає журнали засідань.

Якщо під час розгляду справи виникає незгода, то справа вирішується більшістю голосів; у випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним.

Журнали засідань Єпархіальної ради підписуються усіма її членами.

Єпархіальна рада:

  • виконує рішення Єпархіальних зборів, які входять до компетенції Єпархіальної ради; звітує перед Єпархіальними зборами про виконану роботу;
  • визначає процедуру обрання учасників Єпархіальних зборів;
  • готує засідання Єпархіальних зборів, включаючи внесення пропозицій щодо порядку денного;
  • подає Єпархіальним зборам свої річні звіти;
  • визначає межі благочинь і парафій;
  • розглядає звіти благочинних і ухвалює відповідні рішення;
  • наглядає за діяльністю парафіяльних рад;
  • наглядає за діяльністю єпархіальних установ;
  • розглядає плани будівництва, капітального ремонту й реставрації храмів;
  • веде облік храмів, молитовних будинків, каплиць та іншого майна, що перебуває у власності та користуванні структурних підрозділів єпархії;
  • сприяє підготовці заходів до ювілеїв, загальноєпархіальних святкувань та інших важливих подій;
  • вирішує будь-які інші справи, які єпархіальний архієрей направляє до Єпархіальної ради.
  • Члени Єпархіальної ради, особисто зацікавлені у роз­слідуванні справи, або такі, що мають родинні стосунки з підсуд­ним, судити не можуть. У такому випадку Єпархіальна рада *приймає відповідне рішення.

Рішення по судових справах ухвалюються більшістю го­лосів. Голосування починається з наймолодшого члена ради. Якщо член ради не згодний з ухваленим рішенням, він має право пись­мово викласти свою думку. Окремі думки не оголошуються.

Рішення єпархіального суду можуть бути оскаржені у ви­щій інстанції церковного суду.

Рішення з судових питань одразу заносяться до протоко­лів, які підписують усі члени Ради, що брали участь у судовому розгляді.

Єпархіальна рада є компетентною, щоб судити у справах по звинуваченню кліриків і мирян у неправославній вірі, у пору­шеннях канонічних і моральних норм, а також щодо проблем цер­ковного шлюбу і розлучення, суперечок між духовенством і пара­фіяльними службовими особами, щодо всіх інших питань, які стосу­ються церковного правопорядку.

Єпархіальна рада здійснює право церковного суду згідно з прийнятою процедурою церковного судочинства.

Управління єпархій та інші єпархіальні установи

Управління єпархій (Єпархіальні управління) та інші єпархіальні установи покликані допомагати єпархіальному архієрею у здійсненні місіонерської, видавничої, інформаційної, соціально-благодійної, освітньо-виховної, будівничо-реставраційної, господарської діяльності тощо.

Єпархіальний архієрей здійснює вищий нагляд за їхньою роботою і призначає працівників, згідно зі штатним розкладом.

Діяльність єпархіальних установ регламентується положеннями, ухваленими Священним синодом Української православної церкви, та розпорядженнями єпархіального архієрея

Благочиння

Докладніше: Благочиння

Єпархія поділяється на благочинницькі округи на чолі з благочинними, яких призначає єпархіальний архієрей.

Межі благочинь та їхні найменування визначаються єпархіальним архієреєм з Єпархіальною радою.

До обов'язків благочинного належить:

  • турбота про чистоту православної віри та гідне церковно-моральне виховання віруючих;
  • нагляд за правильним і регулярним здійсненням богослужінь, за благоліпністю та благочинням у храмах, за станом церковної проповіді;
  • турбота про виконання постанов і вказівок єпархіальної влади;
  • піклування про своєчасне надходження до єпархії парафіяльних внесків;
  • поради духовенству щодо виконання ним своїх обов'язків та особистого життя;
  • попередження й усунення непорозумінь серед духовенства, а також непорозумінь між духовенством і мирянами без звертання до суду, але з поданням доповіді про найбільш значні *інциденти єпархіальному архієрею;
  • попереднє розслідування за вказівкою єпархіального архієрея церковних порушень;
  • клопотання перед єпархіальним архієреєм про нагородження кліриків та мирян благочиння, які заслуговують на заохочення;
  • внесення пропозицій єпархіальному архієрею стосовно заповнення вакантних місць: священиків, дияконів, псаломщиків і регентів;
  • надання відпусток духовенству на строк не більше одного тижня;
  • турбота про задоволення релігійних потреб віруючих у парафіях, які тимчасово не мають священнослужителів;
  • нагляд за будівництвом та ремонтом церковних споруд з метою перевірки відповідності робіт проектно-кошторисній документації, схваленій єпархіальною владою та затвердженій в *установленому порядку;
  • піклування про наявність у храмах усього необхідного для правильного здійснення богослужінь;
  • контроль за належним станом парафіяльного діловодства;
  • виконання інших обов'язків, покладених на нього єпархіальним архієреєм.
  • Здійснюючи свої обов'язки, благочинний відвідує всі парафії свого округу міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік, перевіряючи богослужбове життя, внутрішній і зовнішній *стан храмів та інших церковних будівель, а також правильність ведення парафіяльного діловодства та церковного архіву, ознайомлюючись з релігійно-моральним станом віруючих.

На прохання Парафіяльних зборів, Парафіяльної ради або настоятеля парафії та за вказівкою єпархіального архієрея, благочинний може проводити засідання Парафіяльних зборів.

За благословенням єпархіального архієрея благочинний може скликати священиків на братські наради з метою розгляду нагальних для благочиння церковних потреб.

Благочинний щорічно подає єпархіальному архієрею звіт про стан благочиння та про свою роботу, за встановленою формою.

При благочинні можуть існувати канцелярія та архів, працівники яких призначаються благочинним.

Діяльність благочинного фінансується із коштів парафії, настоятелем якої він є, а в разі потреби - з коштів парафій благочиння або із загальноєпархіальних коштів.

Єпархії Української православної церкви

Докладніше: Єпархії Української православної церкви (Московського патріархату)

Станом на березень 2010 Українська православна церква складається з 44 єпархій та 17 вікаріатів (у межах єпархій). Усі єпархії знаходяться на території України, закордонних єпархій немає, що відповідає православному канонічному праву. Утім, Статут Української православної церкви не забороняє створення єпархій за кордоном.

Карта єпархій Української православної церкви.

Див. також

Примітки

  1. ↑ У статті на позначення Української православної церкви у єдності з Московським патріархатом застосовується її офіційна назва — Українська православна церква (Українська Православна Церква), УПЦ або Київська митрополія.
  2. ↑ Богословський термін «τοπικη εκκλεσια» буквально перекладається як «місцева церква» й означає громаду віруючих певної місцевості, що очолюється єпископом (тобто приблизно відповідає єпархії). Існує церковнослов'янська традиція передавати термін як «помісна церква», хоч такий варіант у російській традиції застосовується зазвичай до автокефальних Церков.
  3. ↑ а б Статут про управління Української Православної Церкви.

Посилання

Сайти

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Єпархія_Української_православної_церкви_(Московського_патріархату)&oldid=3993863