Макаров Юрій Іванович

Юрій Іванович Макаров
Народився	7 вересня 1934(1934-09-07) місто Кременчук, Полтавська область
Помер	2 червня 2002(2002-06-02) (67 років) у Миколаївській області
Громадянство	СРСР  Україна
Діяльність	інженер-механік
Нагороди

|Жінка=

Юрій Іванович Макаровв (7 вересня 1934, Кременчук, Полтавська область — 2 червня 2002, Миколаївська область) — один із організвторів суднобудівної галузі СРСР, директор Чорноморского судобудівного заводу.

Макарову були надані 5 авторских свідоцтв Державним комітетом у справах винаходів і відкриттів СРСР

Біографія

У 1958 році закінчив Національний університет кораблебудування, після чого пішов працювати на Чорноморський суднобудівний завод

У 1963 році став майстером спорту СРСР у вітрильному спорті.

У 1979 році був обраний на посаду генерального директора ЧРЗ за рекомендацією попереднього директора — Анатолія Борисовича Ганькевича, який вже йшов на пенсію.

Під керівництвом Ю. І. Макарова було побудовано більше 500 пасажирських, рибопромислових, науково-дослідних суден, військових кораблів. Серед яких — авіаносець «Мінськ»(1978), «Новоросійськ»(1982), «Баку»(1987), «Адмірал Кузнецов»(1990), риболовецькі траулери типу «Маяковський» та «Пулковський Меридіан», науково-дослідні — «Академік Сергій Корольов» та інші. Також на рахунку Юрія Івановича перший військовий корабель незалежної України — «Славутич»

3 грудня 1992 року був назначений академіком Академії Інженерних наук України.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (7 вересня 1994 року) — за заслуги в розвитку вітчизняного суднобудування.
• Орден Жовтневої Революції.
• Орден Трудового Червоного Прапора.
• Почесний громадянин Миколаєва
• Значок «Відмінник народної освіти УРСР» (30 березня 1982 року)
• Почесний знак Центральної ради Всесоюзного НТТ суднобудівників ім. академіка Крилова «Кращому активісту науково-технічного товариства»(1979 рік).
• Почесна медаль Радянського фонду захисту миру (22 лютого 1989 року).
• Премія радянських профспілок «За активну участь у комплексному вирішенні питань соціального розвитку» (1989 рік).
• Велика та мала золоті і три срібні медалі Всеросійський виставковий центр СРСР за досягнуті успіхи у розвитку народного господарства СРСР.
• Медаль імені Юрія Гагаріна «За активне сприяння у розвитку експериментальної бази Центру підготовки космонавтів імені Ю. А. Гагарина»
• Диплом підписаний начальником Центру підготовки космонавтів Г. Т. Береговим
• Перший Золотий знак Союзу промисловців і підприємців України.
• Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР.
• Ювілейна медаль імені академіка В. М. Челомея «За участь в космічних програмах».

Увічнення памяті

• 22 лютого 2002 — Рішенням сесії міськради сквер на Намиві названий на честь Ю. І. Макарова, як засновника цього мікрорайону.
• Рішенням управління з фізичної культури, спорту і туризму облдержадміністрації засновано перехідний кубок з вітрильного спорту пам'яті Ю. І. Макарова.
• Балкер «Юрій Макаров», побудований на заводі «Дамен Шіпярдс Океан».

Бібліографія

Книга «Авіаносець» (1997)

Посилання

• Бабич, Валерий. Юрий Иванович Макаров. Вечерний Николаев. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 1 июня 2008. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
• Горбуров, Евгений. Корабел XX столетия. Вечерний Николаев. Архів оригіналу за 14 березня 2012. Процитовано 1 июня 2008. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |author= та |last= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |datepublished= (можливо, |publication-date=?) (довідка)
• ЮРИЙ ИВАНОВИЧ МАКАРОВ
• КОРАБЕЛ ХХ СТОЛЕТИЯ