Костел і монастир бенедиктинок (Львів)
| Костел і монастир бенедиктинок | |
|---|---|
 Двір монастиря бенедиктинок | |
| 49°50′44″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8455972° пн. ш. 24.0318944° сх. д.Координати: 49°50′44″ пн. ш. 24°01′54″ сх. д. / 49.8455972° пн. ш. 24.0318944° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |
 Україна, Львів |
| Архітектор | Павло Римлянин |
| Початок будівництва | 1597 |
| Кінець будівництва | 1616 |
| Будівельна система | блочний каміньd |
| Стиль | ренесанс |
| Належність | УГКЦ |
| Адреса | площа Вічева 2 |
| Епонім | День усіх святих |
  Костел і монастир бенедиктинок (Львів) (Україна) | |
 | |
 Костел і монастир бенедиктинок у Вікісховищі | |
Косте́л Усі́х Святи́х і монасти́р бенедикти́нок — памʼятка ренесансної архітектури у Львові. Охоронні номери 369/0, 369/1.
Коротка історія
Монастир засновано у 1593 році. Він став: першим у Львові та на Червоній Русі жіночим навчальним закладом, монахині головну увагу приділяли вихованню панянок-шляхтянок;[1] другим жіночим монастирем Львова після монастиря кларисок. Будівництво розпочато 1597 року і завершено у 1616 за участю Павла Римлянина, про що він сам свідчить у своєму заповіті[2]. 1598 року храм освячений львівським архієпископом РКЦ Яном Димітром Соліковським. Споруди сильно постраждали від пожежі 1623 року. Відбудовані до 1627 р. архітектором Яном Покоровичем, молодша донька якого була послушницею в цьому монастирі. Можливо, саме Покорович є автором вежі, оскільки на збереженому у Центральному державному історичному архіві проекті, виконаному, ймовірно, самим Павлом Римлянином, вежа відсутня.
Монастир часто відвідував небіж абатиси Дороти Данилович — король Ян ІІІ Собєський з дружиною, в 1672 році переконав її покинути кляштор через загрозу нападу турків, надавав монастирю підтримку.
Наступна реставрація відбулася після пожежі 1748 р. (архітектор Мартин Урбанік).
До південно-східної частини примикає споруда келій: камʼяна, складна в плані, двоповерхова, що зберегла прийоми будівництва та елементи ренесансної доби. Початково була збудована з дерева одночасно з мурованим костелом.
Цікавою є відкрита лоджія монастиря з трьома арками, замкові камені яких служать консолями для скульптур, встановлених в нішах. Арки з часом було закладено, і тим самим колони перетворено на пілястри. Це створило додаткове приміщення, але значною мірою спростило довершений вигляд монастирського будинку. Своєрідним є конструктивне вирішення склепіння сіней, що спирається на один масивний стовп. В багатьох приміщеннях збереглися різьблені замкові камені і консолі.
Будучи збудований за межами міських мурів, монастир, як і інші середміські монастирі, мав риси оборонної архітектури. Подвірʼя початково було утворено костелом, монастирським будинком і муром зведеним у 1608–1610 роках. До монастирського комплексу належав також сад — зразок садово-паркової архітекури ренесансної доби, автором планування якого, також був Павло Римлянин[3]. У 1906 році новий головний вівтар виконано за проектом Яна Тарчаловича у стилі модернізованого ренесансу. До нашого часу не збережений[4].
У радянські часи у костелі влаштовано склад, а у приміщені монастиря було Музично-педагогічне училище № 2. У 1946 році на території монастирського саду збудовано середню школу № 19[3]. Нині монастирський комплекс належить згромадженню сестер студиток і називається Храм Усіх Святих і монастир Покрови Пресвятої Богородиці сестер студиток. У монастирі діє школа святої Софії.
Персоналії
- Кристина Сапоровска — абатиса до 1640 року
- Дорота Данилович — абатиса у 1640–1687 роках, була похована біля порогу костелу[5]
Див. також
Примітки
- ↑ Łucja Charewiczowa. Daniłowiczowa Dorota (ur. ok. 1607 †1687) / Polski Słownik Biograficzny: Kraków, 1937.— t. IV, zeszyt 16.— S. 418. (пол.)
- ↑ Ірина Замостяник. Тестамент львівського архітектора Павла Римлянина Переглянуто 2 травня, 2010
- ↑ а б Архітектура Львова ст. 117
- ↑ Архітектура Львова… С. 452
- ↑ Łucja Charewiczowa. Daniłowiczowa Dorota (ur. ok. 1607 †1687)… S. 419
Література
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, 2006. — С. 39—44. — ISBN 966-95066-4-15.
- Вуйцик В. С. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. — 2-ге вид. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 13, 14. — ISBN 5-7745-0358-5.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К : Будивельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 10.
