Небіж

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Не́біж[1][2], племі́нник[3], заст. не́бір, неборе́йко[4], племе́нник[5], не́ти, не́тий, нетя́к[6] — юнак/чоловік стосовно до дядька або тітки = син брата або сестри, а також син брата або сестри чоловіка/дружини.

Двою́рідний небіж — юнак/чоловік стосовно до двоюрідного дядька або тітки = син двоюрідного брата або сестри.

Сестри́нець, сестрі́нець, сестрінок — небіж, син сестри.[7]

Слово небіж являє собою похідне утворенння від небоже — формою кличного відмінка від небог (давньорус. небогъ), що означало «бідний», «нещасний», «убогий». Спорідненою є і лексема небір (пор. неборака)[8]. Слово племінник (племенник) за походженням пов'язане з «плем'я»[8]. Застарілі терміни нети, нетяк пов'язані з давньорус. нетии, що походить від прасл. *netijь (раніша форма *neptijь), спорідненого з ст.-лит. nepuotis («внук», «племінник»), давн.в-нім. nevo («племінник»), лат. nepo, род. відм. nepotis («внук», «племінник», звідси походять фр. neveu і англ. nephew, а також «непотизм»), грец. ανεψίος («двоюрідний брат»), санскр. नपात् («нащадок»). Реконструйоване пра-і.е. *nepōt («внук», початково «неповнолітній», «несамостійний») виводять зі слів *ne («не») + *pot(i)s («пан», «володар», цей корінь присутній в укр. господь)[8].

Примітки[ред.ред. код]

  1. Небіж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Небіж // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  3. Племінник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Небір // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  5. Племенник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка — К.: Кіевская старина, 1907-1909
  6. Малоруско-нїмецкий словар: У 2 т. / Уложили: Євгений Желеховский та Софрон Недїльский. — Львів, 1886. — VIII + 1118 + 10 с. Ruthenisch-Deutsches Wörterbuch / verfasst von Eugen Żelechowski und Sophron Niedzielski. Lemberg, 1886. Band I—II.
  7. Сестринець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. а б в Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]