Келія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Келія у печерах Китаївського монастиря

Ке́лія — спеціальна кімната, чи будинок, в якому мешкають ченці в монастирі.

У разі браку приміщення у загальному монастирському будинку дозволяється кожному ченцю будувати в монастирі особливу для себе келію на власні кошти, згідно з існуючими правилами. У Давній Русі, коли монастирі відвідувало багато людей заможних верств суспільства, цей дозвіл широко практикувався.

З часу Петра І, коли увійшло у звичай насильницьке постриження у чернецтво жінок чоловіками, у жіночі монастирях було багато окремих келій черниць. У тому й іншому випадку дозволялося успадкування цих келій за заповітом родичами чернецтва з мирян, причому іноді вони ними продавалися знову вступникам в монастирі заможним особам, іноді дарувались монастирю.

Джерела[ред.ред. код]