Наука заради миру і безпеки
Science for Peace and Security | |
---|---|
Наука заради миру і безпеки | |
Абревіатура | SPS |
Тип | Наука і техніка |
Засновано | 28 червня 2006 |
Членство | 28 країн-членів НАТО та 44 країни-партнера |
Офіційні мови | англійська, французька |
Наука заради миру і безпеки (англ. Science for Peace and Security, SPS) — програма НАТО, яка першочергово націлена на посилення євроатлантичної та міжнародної безпеки шляхом застосування найкращих наукових і технічних знань і досвіду для прийняття рішень з питань, що становлять взаємний інтерес для Організації Північноатлантичного договору і її партнерів[1]. Програма сприяє посиленню безпеки НАТО та країн-партнерів Альянсу акумулюючи зусилля світової спільноти для подолання сучасних викликів безпеці та стабільності у світі.
Програма була затверджена 28 червня 2006 року на засіданні Північноатлантичної ради, яка підтримала пропозицію країн-членів Альянсу щодо створення нового Комітету НАТО з науки заради миру та безпеки, який став результатом ініціативи по реструктуризації робочих органів Альянсу та злиття Наукового комітету НАТО та Комітету з викликів сучасному суспільству[2][3].
Структура
Оцінку і відбір проектних пропозицій здійснюють дорадчі ради, які розглядають заявки на участь країн-членів та держав-партнерів Альянсу. Дорадчі ради охоплюють чотири виміри[3]:
Основні напрямки
Ключовими пріоритетними напрямками[4][5] програми на сьогодні є:
- Боротьба з тероризмом;
- Енергетична безпека;
- Захист кіберпростору;
- Захист від хімічної, біологічної, радіоактивної та ядерної зброї;
- Захист навколишнього середовища;
- Передові оборонні технології;
- Безпека кордонів та портів;
- Безпека людини та соціальні аспекти безпеки.
Гранти
З метою більш тісної співпраці між науковцями країн-членів НАТО і партнерами Альянсу, а також з метою фінансування наукових досліджень в галузі безпеки програма щорічно виділяє наступні гранти:
- Гранти на розвиток передових студій, створення у перспективі центрів науково-дослідницького спрямування (ASI);
- Гранти на проведення прогресивних навчальних курсів (АТС);
- Гранти на проведення науково-дослідних семінарів (ARW);
- Гранти на реінтеграцію для молодих науковців (RIG);
- Гранти на створення інфраструктури комп’ютерних мереж (NIG);
- Гранти на проведення семінарів з вдосконалення комп’ютерних та телекомунікаційних мереж (ANW)[6].
Див. також
Примітки
- ↑ Программа НАТО “Наука ради мира и безопасности”
- ↑ Creation of the NATO Science for Peace and Security Committee
- ↑ а б Комітет НАТО з науки заради миру
- ↑ Обновлены приоритеты Программы НАТО «Наука ради мира и безопасности»
- ↑ Teplitz, Vigdor (21 листопада 2009). Science News. Society for Science and the Public. 176 (11): 36.
{{cite journal}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Механізми підтримки НАТО