F-22 Raptor

F-22 Raptor
F-22 Raptor
F-22 Raptor
Призначення:	Малопомітний багатоцільовий винищувач п'ятого покоління
Перший політ:	7 вересня 1997
Прийнятий на озброєння:	15 грудня 2005
Період використання:	2005 - по сьогодні
На озброєнні у:	Військово-повітряні сили США
Розробник:	Lockheed Martin Aeronauticsd, Boeing Defense, Space & Security, Lockheed Martin і Боїнг
Всього збудовано:	195 на квітень 2012 (виробництво завершене)
Вартість одиниці:	$ 350 млн.
Конструктор:	Lockheed Martin
Екіпаж:	1 особа
Крейсерська швидкість:	950 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	2160 км/год
Дальність польоту:	3000 км
Практична стеля:	22000 м
Швидкопідйомність:	450 м/с
Довжина:	18,92 м
Висота:	4,25 м
Розмах крила:	13,56 м
Площа крила:	18,5 м²
Шасі:	триколісне з носовою стійкою, носова стійка прибирається у польоті, основні - у фюзеляж у напрямку до нього
Споряджений:	30206 кг
Двигуни:	2× ТРДД Pratt & Whitney F119-PW-100
Тяга (потужність):	10500 кгс
Тяга форсажна:	15876
	F-22 Raptor у Вікісховищі

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 23 листопада 2014, заснована на цій версії.

F-22 Raptor — багатоцільовий винищувач п'ятого покоління виробництва США, побудований передусім для боротьби з винищувачами супротивника, але також здатний здійснювати наземні атаки, розвідку і радіоелектронну боротьбу.

Сьогодні F-22 — єдиний у світі літак п'ятого покоління, що стоїть на озброєнні. За різними даними, вартість одного винищувача F-22 оцінюється від 130 до 180 мільйонів доларів. Багато держав світу виявляють зацікавленість до F-22, але американське законодавство забороняє експорт цих літаків.

Історія створення

Глибокі дослідження в галузі винищувачів 5-го покоління почалися в США ще в 1970-х роках для заміни F-15. У тендер на створення нової машини вступили основні авіабудівні фірми США: Northrop Grumman Corporation, Rockwell Collins, Boeing і Lockheed Martin. У конкурсі брало участь декілька прототипів. Прототип фірми Lockheed Martin переміг інших конкурентів — прототип фірм Boeing і General Electric.

Після початку поточного виробництва літака компанія Lockheed відповідає за збірку і озброєння F-22, тоді як компанія Boeing виробляє крила, дизайн фюзеляжу, радіоелектроніку і повністю відповідає за системи обслуговування і тренувань.

Реалізація програми зі створення F-22 почалася в 1983 році. Перший політ на винищувачі було здійснено 19 листопада 1990 року, в 2001 році почався серійний випуск F-22. З грудня 2005 року винищувач став поступати на озброєння у ВПС США.

Загальний огляд

Літак виконаний за нормальною аеродинамічною схемою з високорозташованим трапецієподібним в плані крилом і хвостовим оперенням, що включає широко рознесені, нахилені назовні кілі з кермом напряму і цільноповоротні стабілізатори.

F-22 побудований за технологією «стелс». Мала помітність радіолокації забезпечується за рахунок форм планера, поверхні якого орієнтовані в декількох суворо обмежених напрямах, які слабо відбивають випромінення РЛС, а також завдяки застосуванню радіопоглинаючих матеріалів і покриттів.

У конструкції планера широко використані полімерні композиційні матеріали, включаючи термопластичні (12%) і термореактивні (10%) вуглепластики.

Крило — кесонне. По всьому розмаху крила є носок, що відхиляється. Закрилки займають більше половини розмаху.

Нижня поверхня фюзеляжу виконана плоскою. Є центральний вантажний відсік; ще два відсіки малого об'єму для розміщення ракет класу «повітря — повітря» малої дальності розміщені з боків фюзеляжу, безпосередньо за повітрозабірником.

Кабіна льотчика має безрамний ліхтар з радіорозсіюючим напиленням і обладнана модифікованим кріслом катапульти ACTS II.

Ліхтар виконаний з прозорого полікарбонату. Форма скління виключає візуальні спотворення, оскільки має мінімальне число поверхонь подвійної кривизни.

Вертикальне оперення — двохкілеве; кілі нахилені назовні на кут 28 градусів і забезпечені кермом напряму. Горизонтальне оперення — цільноповоротне, кути стрілоподібності відповідають кутам стрілоподібності крила. Шасі — триопорне, з носовим колесом.

Кабіна льотчика обладнана ширококутним індикатором на лобовому склі з полем огляду 20х30 градусів, на який виводиться польотна, навігаційна і прицільна інформація, а також інформація від об'єднаної системи упізнавання, зв'язку і системи радіоелектронного подавлення (РЕП).

Технічні характеристики

Екіпаж: ‑ 1 людина.
Двигуни : два турбореактивні двигуни Pratt Whitney F119-PW-100 по 15 900 кгс на тривалому форсажі.
Бойова стеля: 18 000 м.
Практична стеля: 20 000 м.
Дальність польоту: 3 000 км.
Максимальна злітна маса: 27 200 кг
Максимальна швидкість: 2.5 М.
Розмах крила: 13,56 м.
Площа крила: 78,0 кв. м
Довжина літака: 18,92 м.
Висота літака: 5 м.

Озброєння

Вбудована 20-мм гармата М61А2 Vulcan з 480 патронами.

У режимі повітря-повітря:

у головному відсіку (під фюзеляжем): 6 керованих ракет (КР) повітря-повітря AIM-120C AMRAAM.
в бічних: по 1 КР повітря-повітря AIM-9 Sidewinder

У режимі повітря-земля:

у головному відсіку (під фюзеляжем): 2 КР повітря-повітря AIM-120C AMRAAM і 2 керовані 450-кг бомби GBU-32 JDAM
у бічних: по 1 КР повітря-повітря AIM-9 Sidewinder

В ролі літака завоювання переваги в повітрі:

у головному відсіку (під фюзеляжем): 6 КР повітря-повітря AIM-120C AMRAAM. і в бічних: по 1 КР повітря-повітря AIM-9 Sidewinder
на 4 зовнішніх вузлах: 4 AIM-120C AMRAAM і 2 2271 л ПТБ

в ролі дальнього винищувача: