Mk 41 (система вертикального запуску)
_inspect_the_MK_41_Vertical_Launching_System_(VLS)_for_water_to_prevent_electrical_failure.jpg)
Mk 41 вертикального старту (англ. Mark 41 Vertical Launching System (Mk 41 VLS)) з 1982 є основною універсальною модульною корабельною системою зберігання, перевезення і вертикального запуску керованих ракет різного призначення. Використовується кораблями ВМФ США, Канади, Японії, Турції, Німеччини, Іспанії, Нідерландів, Австралії, Нової Зеландії. У ВМС США система Mk 41 VLS є основним озброєнням ракетних крейсерів класу Ticonderoga, ракетних есмінців класу Arleigh Burke, що складають основу ударних сил флоту. З даної системи можуть запускати ЗКР Standard[1], SM-2[2], SM-3, SM-6[3], RIM-7 Sea Sparrow[4], RIM-162 ESSM[5], протичовнові ракето-торпеди ASROC[6], крилаті ракети BGM-109 Tomahawk.
Історія
Система поступово розвивалась з 1960-х років. Концепція Mk 41 була сформована 1976 як засіб запуску зенітних ракет Standard Missile RIM-66, але ВМФ США постановив використовувати систему вертикального старту для крилатих ракет Tomahawk, через що довелось переробляти систему Мк 41 для більших ракет. Першу систему встановили на дослідному кораблі AVM-1[7] і здійснили перший запуск на ракетному крейсері USS Bunker Hill[8] (клас Ticonderoga).
Mk 41 VLS в основному складається з 4 чи 8 модулів з 8 комірками (8-Cell Module) для герметичних сталевих контейнерів з ракетами. У кожній системі 3 відділення займає кран для завантаження ракет, через що система може прийняти 29 чи 61 контейнери з ракетами. Висота модулів 5,3 м для зенітних ракет, 6,8 м і 7,7 м для тактичних ракет. Вага 8-коміркового модуля становить відповідно для версій 26800, 29800, 32 000 фунтів. Контейнери з ракетами не потребують перевірки на кораблі, після завантаження у комірку вони готові для запуску. Конструкція контейнерів дозвояє завантажувати ракети різних діаметрів, довжиною 7,6 м — 5,2 м. У кожному контейнері розміщується по одній ракеті кожного типу, крім ракети RIM-162 ESSM[9], яких встановлюють 4 у контейнері. Кожен модуль здатен самостійно в автоматичному режимі готувати до запуску по ракеті в одній з 4 коморок (одночасно 2). З однієї системи може запускатись щосекунди по 1 ракеті. Кількість ракет певного класу завантажується у відповідності з бойовим завданням корабля. Mk 41 VLS містить модуль контролю старту (англ. Launch Control Units), панель дистанційного запуску (англ. Remote Launch Enable Panel), панель статусу (англ. Status Pane). Модуль контролю старту отримує команди з багатофункціонального корабельного комп'ютера (англ. Multi-Function Computer Plant - MFCP). Система автоматично обирає необхідну для запуску ракету і передає команду на підготовку до старту. Звично модуль контролю старту керує 4 коморками, однак при потребі по команді MFCP кожен модуль може контролювати роботу всієї Mk 41 VLS. При старті гази з ракети спрямовуються з коморки спеціальною системою до центру модуля, звідки вони виводяться вертикально догори, що зберігає коморку і ракету під пошкодження високою температурою. Система Mk 41 VLS інтегрально повязана з системою AEGIS чи Aegis BMD[10] за допомогою системи управління боєм (англ. Aegis Combat System).
Власне поява системи AEGIS, здатної контролювати до 100 цілей і бути спроможною контролювати політ ракет до 18 з них, призвела до появи Mk 41 VLS. До неї використовували спарені установки, що вимагали тривалого часу для перезаряджання.
Mk 57 VLS
Подальшим розвитком Mk 41 VLS є Mk 57 VLS компанії Raytheon[11], що має лише 4 коморки і систему управління відводом струменя газу при старті і розрахована на 45% збільшення масової частки виділення газу ракетними двигунами (вага ракети 33.600 фунтів).
Модифікації Mk 41 VLS
- MK 41 Mod 0 — Крейсери класу Ticonderoga 61 комірка
- MK 41 Mod 1 — крейсери класу Spruance[12] 61 комірка
- MK 41 Mod 2 — есмінці класу Arleigh Burke DDG-51 — DDG-78 29 комірок на носі, 61 комірка на кормі
- MK 41 Mod 3 — фрегати класу Brandenburg[13] 16 комірок
- MK 41 Mod 5 — фрегат класу Anzac[14]
- MK 41 Mod 7 — есмінці класу Arleigh Burke DDG-79 to DDG-91 31 комірка на носі, 64 комірки на кормі
- MK 41 Mod 8 — фрегат класу Barbaros[15]
- MK 41 Mod 10 — фрегат класу Sachsen[16]
- MK 41 Mod 15 — есмінці класу Arleigh Burke DDG-92 і наступні 31 комірка на носі, 64 комірки на кормі
- MK 41 Mod 16 — фрегати класу Adelaid[17]
Застосування по країнах
Австралія- фрегати класу Adelaide[18] 8 комірок
- фрегати класу Anzac[19] 8 комірок
Данія- фрегати класу Iver Huitfeldt[20] — 32 комірки
Іспанія- фрегати класу Álvaro de Bazán[21] — 48 комірок
Канада- есмінці класу Iroquois[22] 29 комірок
Нідерланди- фрегати класу De Zeven Provinciën[23] 40 комірок
Німеччина- фрегати класу Sachsen[24] 32 комірки
- фрегати класу Brandenburg[25] 16 комірок
Нова Зеландія- фрегати класу Anzac[26]
Норвегія- фрегати класу Fridtjof Nansen[27]
Південна Корея- есмінці класу Chungmugong Yi Sun-sin[28] 32 комірки
- есмінці класу Sejong the Great[29] 80 комірок
Таїланд- фрегати класу Naresuan[30] 8 комірок
Туреччина- фрегати класу G[31] 8 комірок
- фрегати класу Barbaros[32] 16 комірок
США- есмінці класу Spruance[33] 61 коморка
- есмінці класу Arleigh Burke[34] 96 коморок
- крейсери класу Ticonderoga 122 коморки
Японія- есмінці класу Atago[35] 96 комірок
- есмінці класу Kongō[36] 96 комірок
- гелікоптерні есмінці класу Hyūga[37] 16 комірок
- есмінці класу Murasame[38] 16 комірок
- есмінці класу Takanami[39] 32 комірки
- есмінці класу Akizuki[40] 32 комірки
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_aboard_the_guided_missile_destroyer_USS_McCampbell.jpg)
Посилання
- Lockheed Martin — Mk 41 VLS Factsheet (англ.)
- Mk 41- Tactical-Length Module (англ.)
Примітки
- ↑ Standard Missile (англ.)
- ↑ RIM-67 Standard (англ.)
- ↑ RIM-174 Standard ERAM (англ.)
- ↑ RIM-7 Sea Sparrow (англ.)
- ↑ RIM-162 ESSM (англ.)
- ↑ RUR-5 ASROC (англ.)
- ↑ USS Norton Sound (англ.)
- ↑ USS Bunker Hill (англ.)
- ↑ RIM-162 ESSM (англ.)
- ↑ Aegis Ballistic Missile Defense System (англ.)
- ↑ Raytheon Company (англ.)
- ↑ Spruance-class destroyer (англ.)
- ↑ Brandenburg-class frigate (англ.)
- ↑ Anzac-class frigate (англ.)
- ↑ Barbaros-class frigate (англ.)
- ↑ Sachsen-class frigate (англ.)
- ↑ Adelaide-class frigate (англ.)
- ↑ Adelaide-class frigate (англ.)
- ↑ Anzac-class frigate (англ.)
- ↑ Iver Huitfeldt-class frigate (англ.)
- ↑ Álvaro de Bazán-class frigate (англ.)
- ↑ Iroquois-class destroyer (англ.)
- ↑ De Zeven Provinciën-class frigate (англ.)
- ↑ Sachsen-class frigate (англ.)
- ↑ Brandenburg-class frigate (англ.)
- ↑ Anzac-class frigate (англ.)
- ↑ Fridtjof Nansen-class frigate (англ.)
- ↑ Chungmugong Yi Sun-sin-class destroyer (англ.)
- ↑ Sejong the Great-class destroyer (англ.)
- ↑ HTMS Naresuan (англ.)
- ↑ G-class frigate (англ.)
- ↑ Barbaros-class frigate (англ.)
- ↑ Spruance-class destroyer (англ.)
- ↑ Arleigh Burke-class destroyer (англ.)
- ↑ Atago-class destroyer (англ.)
- ↑ Kongō-class destroyer (англ.)
- ↑ Hyūga-class helicopter destroyer (англ.)
- ↑ Murasame-class destroyer (англ.)
- ↑ Takanami-class destroyer (англ.)
- ↑ Akizuki-class destroyer (англ.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Mark 41 Vertical Launching System |