Контроль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
готово

Контроль (фр. contrôle, от contrerôle — подвійний список):

  1. Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь.
  2. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо.
  3. Заключна функція управління.[1]

Контроль — одна з основних функцій системи управління. Контроль здійснюється на основі спостереження за поведінкою керованої системи з метою забезпечення оптимального її функціювання (вимірювання досягнутих результатів і співвіднесення їх із очікуваними результатами). На основі даних контролю здійснюється адаптація системи, тобто прийняття оптимальних управлінських рішень.

Контроль у системному аналізі[ред.ред. код]

Системний аналіз — один із базових наукових методів пізнання. Полягає у вчиненні послідовних дій, які полягають в установленні структурних зв'язків між змінними або елементами досліджуваної системи. Поняття контролю можна інтерпретувати як у вузькому сенсі — як один із етапів процесу управління (або як одна з його функцій), так і в більш широкому сенсі як елемент системи управління, включаючи частину комунікацій.[2]

Мета контролю[ред.ред. код]

Під феноменом контролю ми розуміємо систему спостереження і перевірки процесу функціювання і фактичного стану керованого об'єкта, яка реалізується з такою метою:

  1. Оцінка обґрунтування й ефективності прийнятих управлінських рішень
  2. Оцінка результатів реалізації цих рішень
  3. Виявлення відхилень у функціюванні об'єкта:
    • від прийнятих рішень;
    • від установлених правил і норм
  4. Розроблення заходів із виправлення виявлених відхилень
  5. Розроблення заходів з коригування управлінських процесів із метою профілактики деструктивних відхилень.
  6. Усунення перепон для оптимального функціювання об'єкта.

Таким чином, контроль є процесом, що забезпечує досягнення системою поставленої мети шляхом порівняння фактичного стану системи з бажаним.

Мета полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення контролю. Планування дає змогу виявити проблеми, що існують, і намітити необхідні заходи для їх подолання у майбутньому.

Планування контролю передбачає низку етапів.

  1. Сформулювати мету та завдання контролю.
  2. Визначити об'єкти та суб'єкти контролю.
  3. З'ясування умов контролю, ресурсів часу, кадрів (визначення їх обсягу, спрямованості, якості).
  4. Визначити методики, методи та форми здійснення контролю.
  5. З'ясувати технологію кількісного та критерії якісного оцінювання результатів контролю.
  6. Встановити форми узагальнення наслідків контролю.
  7. Передбачити можливості корекції та оперативного регулювання за результатами контролю.
  8. Узгодити системи контролю та стимулювання.
  9. Підготувати наказ про організацію контролю.

Елементи контролю[ред.ред. код]

Контроль (як і будь-яка стадія управління) характеризується такими елементами:

  1. суб'єкт контролю — той, хто здійснює контроль;
  2. суб'єкт прийняття рішень за результатами контролю;
  3. об'єкт контролю — те, що підлягає контролю;
  4. предмет контролю — набір питань і критеріїв, відповідно до яких організовано контроль;
  5. мета контролю;
  6. завдання контролю;
  7. принципи контролю;
  8. методи контролю;
  9. технологія контролю,
  10. процес контролю.
внутрішній фінансовий контроль[3][4]

Ознаки класифікація

Елементи внутрішнього контролю

Джерело за Літературою

Мета контролю

Оцінка результатів роботи, проведення робіт, виконання плану, поліпшення використання ресурсів, попередження можливості прикриття браку, появу нестач, приписок, підвищення відповідальності

[2;5;14]

Стадії (час проведення)

Попередній та поточний

[2]

Здійснення контролю у часі

Оперативний

[7]

Об'єкти

Виробнича собівартість продукції, матеріальні та трудові ресурси, складання первинних документів, рух напівфабрикатів, обсяги робіт, кошториси витрат

[2 ;7;8]

Суб'єкти

Відділ праці та заробітної плати бухгалтерії (щодо статті «Основна заробітна плата»)

[7]

Функціональна

спрямованість

контролю

Управлінський контроль, групування витрат для організації контролю Оперативний контроль шляхом документування відхилень від норм

(6;7;9)

Бухгалтерський контроль, контрольні заходи при нормативному методі обліку

[7]

Наявність норм, лімітів, переліку витрат

Використовується як при нормативному методі обліку, так й без його застосування

[7]

Характер взаємовідносин працівників суб'єкта, який контролює, та суб'єктів, жих контролюють

Контроль, зумовлений відносинами підпорядкованості

[7]

Періодичність проведення контрольних дій

Систематичний контроль, контроль, контрольна перевірка методом балансу

[7]

Джерела даних контролю

Документальний контроль Фактичний контроль Автоматизований контроль

[2;4;7; 9; 14]

2. Інструкція планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах лісового господарства. (Затв. наказом Мінлісгоспу України від 17.07.1996 р. № 72). 3. Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів. (В зб. «Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ)» 2004, т. 1; с.19-46). 4. Методичні рекомендації з планування обліку і калькулювання собівартості робіт (послуг) на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства. (Затв. наказом Держбуду України від 06.03.2002 р. № 47). 5. Методичні рекомендації з формування собівартості будівельно-монтажних робіт. (Затв. наказом Держбуду України від 16.02.2004 р. № 30). 6. Методичні рекомендації з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності. (Затв. наказом Мінекономіки України від 22.05.2002 р. № 145). 7. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості, із змінами та доповненнями. (Затв. наказом Міністерства промислової політики України від 02.02.2001 р. № 47). 8. Методичні рекомендації з формування собівартості проектно-вишукуваних робіт з урахуванням вимог положень (стандартів) бухгалтерського обліку. (Затв. наказом Держбудархітектури та житлової політики України від 29.03.2002 р. № 64). 9. Методичні рекомендації з формування перевезень (робіт, послуг) на транспорті. (Затв. наказом Міністерства транспорту України від 05.02.2001 р. № 65). 10. Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення. ДСТУ 2962-94. — К.: Держстандарт України, 1994. — 52 с. 11. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: підручник / А. М. Кузьмінський, В. В. Сопко, В. П. Завгородній; за ред. А. М. Кузьмінського. — Вищ. шк., 1993. — 223 с.: іл. 12. «Розуміння суб'єкта господарювання та його середовища та оцінка ризиків суттєвих викривлень». Міжнародний стандарт аудиту 315. — В зб. 2001 МФБ Стандарти аудиту та етики. — К.: ТОВ «Парітет-інформ», 2003. — 712 с. 13. Пилипенко А. А., Отенко В. І. Організація обліку і контролю: підручник. — Х.: ВД «ІНЖЕК», 2004. — 424 с. 14. Типове положення з планування, обліку і калькулювання собівартості науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт. (Затв. Постановою КМ України від 20.07.1996 р. № 830).

Важливі аспекти контролю[ред.ред. код]

Для розуміння сутності контролю треба виділити кілька аспектів:

  • Контроль — один із процесів, що забезпечує досягнення системою поставленої мети. Для того, щоб контрольні процеси могли реалізуватися — необхідно, аби в системі було організовано такі управлінські процеси (елементи керування)[5]:
    • установлення стандартів діяльності системи, що підлягають перевірці;
    • коригування управлінських процесів, якщо досягнуті результати суттєво відрізняються від установлених стандартів.
  • Контроль спрямовано на тому, щоб не допустити розростання проблеми (відхилення фактичного стану системи (об'єкта) від заданого)
  • Найважливішою складовою контролю є зворотний зв'язок
  • Контроль не має бути надмірним, бо несуттєві відхилення фактичного стану об'єкта (керованої системи) від заданого, що викликають спрацювання контрольних механізмів, роблять цю систему неекономічною. Також важливо врахувати, що надмірний контроль може переорієнтувати елементи керованої системи з досягнення поставленої мети на задоволення вимог контролю.

Контроль в управлінській діяльності організацій[ред.ред. код]

Управлінська діяльність в організації — це процес планування, організовування, приведення в дію і контроль організації з метою досягнення координації людських і матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного виконання завдань. Контроль — це процес забезпечення досягнення організацією своїх цілей. Процес контролю складається з установки стандартів, виміру фактично досягнутих результатів і проведення коригувань в тому випадку, якщо досягнуті результати істотно відрізняються від встановлених стандартів.[6]

Види контролю[ред.ред. код]

Контроль — це критично важлива і складна функція управління. Одна з найважливіших особливостей контролю, яку слід враховувати в першу чергу, полягає в тому, що контроль повинен бути всеосяжним. Контроль не може залишатися прерогативою виключно менеджера (призначеного «контролером»), і його помічників. Кожен керівник, незалежно від свого рангу, повинен здійснювати контроль як невід'ємну частину своїх посадових обов'язків, навіть якщо ніхто йому спеціально цього не доручав. Контроль є найфундаментальнішим елементом процесу управління. Ні планування, ні створення організаційних структур, ні мотивацію не можна розглядати повністю у відриві від контролю. Дійсно, фактично всі вони є невід'ємними частинами загальної системи контролю в даній організації.

Є три основні види контролю: попередній, поточним і заключним. За формою здійснення всі ці види контролю схожі, оскільки мають одну і ту ж мету: сприяти тому, щоб фактично отримуються були як можна ближче до необхідних. Розрізняються вони тільки часом здійснення.[7]

  1. Попередній контроль — реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки;
  2. Поточний контроль — здійснюється безпосередньо в ході проведення робіт; він базується на вимірюванні фактичних результатів, отриманих після проведення роботи, спрямованої на досягнення бажаних цілей;
  3. Заключний контроль — підсумковий контроль, здійснюється після проведення усіх робіт; дає керівництву організації інформацію, необхідну для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому і сприяє мотивації (досягнення певного рівня результативності).[7]


Контроль необхідний усюди, де є система, яку призначено виконувати певні завдання і досягати певної мети. Управлінський контроль (контроль у діяльності організацій) може здійснюватися за багатьма напрямами:

Необхідність контролю[ред.ред. код]

Контроль є необхідним з огляду на те, що на керований об'єкт діють стихійні фактори й виникає потреба у широкій поінформованості для адекватного реагування на нову ситуацію. Контроль здійснюється для досягнення узгодженості й синхронізації зусиль виконавців, виявлення розбіжностей і протиріч у їхній діяльності. Контроль проводиться з метою дотримання законності при здійсненні господарських операцій, виконання певних правил, що регламентують діяльність підприємств і витрачання коштів, сировини та інших ресурсів. Контроль виконує не лише виховну роль, але й профілактично-захисну. Він сприяє збереженню власності, правильному витрачанню ресурсів, дотриманню фінансової, виконавської й трудової дисципліни.[8]

Обґрунтування необхідності контролю в управлінській діяльності:

  1. Зникає невизначеність : жодне планування, навіть найретельніше, не може врахувати усіх можливих складностей і обставин. Заходи контролю виявляють їх і надають можливість коригувати програму дій;
  2. З'являється можливість запобігти кризам : жодна організація функціювання об'єкта не страхує від низки дрібних помилок і упущень. Якщо вчасно їх не виправляти, їх кількість може перевищити певну «критичну масу». Заходи контролю дозволяють виявити і виправити їх, не чекаючи настання кризи.
  3. Виявляють не лише деструктивні, а й конструктивні явища : контроль дозволяє виявити ефективні рішення, визначити перспективні напрями діяльності.

Функції контролю[ред.ред. код]

Головною функцією контролю є:

  1. облік і аналіз інформації про фактичні результати діяльності всіх підрозділів контрольованої системи (організації);
  2. порівняння їх із плановими показниками;
  3. виявлення відхилень і аналіз їхніх причин;
  4. аналіз причин відхилень (у тому числі, кадрових);
  5. корекція, тобто розроблення пропозицій, як усунути виявлені порушення;
  6. розроблення заходів щодо досягнення поставленої мети.[9]

Додатковими функціями контролю можемо назвати такі:

  1. правоохоронна, тобто притягнення до відповідальності осіб, що вчинили правопорушення;
  2. профілактика, тобто вироблення заходів, щоб не допустити такі порушення у подальшому;
  3. інші функції (морально-виховна, стабілізувальна, дисциплінарна тощо).

Принципи контролю[ред.ред. код]

Принципи контролю діяльності, виступаючи елементами його правової [і сутнісної] форми, надають контролю внутрішньої стрункості в силу того, що є його теоретичним стрижнем, неписаними правилами, дотримання яких наділяє провадження такою комплексною характеристикою, як ефективність.[10]

  1. Принцип відповідності — основний логічний принцип для будь-якого методу (твердження). Суть його в тому, що зміст, мета і завдання контролю мають відповідати:
    • завданням об'єкту, що піддається перевірці;
    • завданням контролюючого органу.
  2. Принцип системності — вимога, аби при проведенні контролю має бути включено повністю всі аспекти діяльності об'єкта у взаємозв'язку
  3. Принцип усезагальності — вимога, щоб будь-яку соціальну або економічну діяльність, яка відбувається в державі, було піддано системному і комплексному контролю з точки зору:
  4. Принцип неперервності — вимога, аби всі об'єкти контролю підлягали постійному спостереженню. Заходи контролю мають здійснювати послідовно й регулярно. Необхідний також контроль дій, які вчиняє об'єкт контролю з метою усунути виявлених порушень
  5. Принцип об'єктивності — вимога оцінювати діяльності об'єкта контролю і її результатів лише на основі відповідності перевірених фактів із вимогами законодавчих і інших нормативних актів, що регулюють діяльність
  6. Принцип незалежності означає неприпустимість положення, при якому суб'єкт контролю при здійсненні контрольних заходів керується певними міркуваннями, окрім компетентного і добросовісного виконання задач контролю. Заборона на будь-який силовий, матеріальний чи моральний вплив на суб'єкт контролю.
  7. Принцип гласності (випливає з принципу відповідності) означає, що результати контролю має бути неодмінно доведено:
    • до об'єкта контролю;
    • до суб'єкта прийняття рішень за результатами контролю
  8. Принцип ефективності означає, що результати контролю мають забезпечувати:
    • повноту виявлення відхилень (фактичного стану від того, що вимагався);
    • своєчасність виявлення таких відхилень;
    • установлення причини відхилень;
    • установлення винних осіб;
    • допомогу у розробленні профілактичних заходів
  9. Принцип науковості означає, що контроль здійснюють, використовуючи науково обґрунтованих методів і прийомів
  10. Принцип плановості вимагає, аби контроль здійснювали планово:
    • планують заходи контролю певного суб'єкта (контролюючого органу) на період часу;
    • планують набір певних контрольних дій у межах заходів контролю;
    • контрольним діям має передувати попереднє вивчення об'єкта контролю для досягнення розуміння його діяльності
  11. Принцип законності значить, що здійснення контролю проходить відповідно до законодавства; забезпечення охорони законних інтересів як держави, так і суспільства у цілому, так громадян і юридичних осіб
  12. Принцип відповідності — це нормативно передбачена відповідальність суб'єкта контролю:
    • за дотриманням у процесі контролю законів і правових підзаконних актів;
    • за достовірність результатів контролю (бо на їх підставі приймають рішення, включаючи правові).

Суб'єкти і об'єкти контролю[ред.ред. код]

Суб'єктами контролю є органи чи особи, наділені правом (чи уповноважені) здійснювати функції і процедури контролю. Об'єктами контролю виступають особи, предмети чи процеси, а також стан справ — на які націлено процес контролю.

Суб'єктами управлінського контролю можуть виступати[ред.ред. код]

  • рада засновників, наглядова рада;
  • вищі менеджери компанії, виконавчі директори;
  • служба внутрішнього контролю, внутрішній аудит, служба безпеки;
  • позаштатні органи (наприклад, комісії, комітети тощо);
  • структурні підрозділи компанії;
  • менеджери і співробітники компанії[2]

Об'єктами контролю є[ред.ред. код]

  • компанія як система:
    • системи процесів виробництва продукту (об'єкт управління);
    • система управління компанії;
    • система взаємодії структурних підрозділів компанії
  • результати діяльності компанії (продукти, товари, послуги, шкода довкіллю тощо).[2]


Контроль у суспільстві[ред.ред. код]

Контроль у техніці[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Контроль і ревізія : навч. посіб. / Р. Л. Хом'як, Н. С. Станасюк, В. М. Чубай та ін. ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України. – 2-ге вид, виправл. та доповн. – Львів : Магнолія 2006, 2013. – 315 с. : табл., схеми. – (Вища освіта в Україні). – Бібліогр.: с. 310-314 (62 назви). – ISBN 978-966-2025-94-1
  • Контроль і ревізія : Навч. посіб. для самост. роботи студ. екон. спец. / Б. Ф. Усач, Г. М. Шеремета; Укоопспілка. - Л., 2002. - 255 c.
  • М. В. Мельник, А. С. Пантелеев, А. Л. Звездин. Ревизия и контроль : учебник. — М. : КНОРУС, 2006. — С. 13 - 16. — ISBN 978-5-85971-641-8.
  • Малолетко А. Н. Контроль и ревизия : учеб.пособие. — Москва : КНОРУС, 2006. — С. 9 - 26. — ISBN 5-85971-433-5.
  • Бровкина Н. Д. Контроль и ревизия : учеб.пособие. — Москва : ИНФРА-М, 2007. — С. 5 - 10. — ISBN 978-5-16-003022-7.

Примітки[ред.ред. код]