Караїмське народне вбрання

Караїмське народне вбрання — традиційне вбрання караїмів, яке, зазнаючи кримськотатарських, турецьких, українських впливів, зберегло самобутні риси.

Караїми вдягались в традиційно-східний одяг, за своєю основою близький до вбрання кримських татар.

Сушіння одягу караїмів на паркані перед луцькою кенасою

Жіноче вбрання

Традиційне жіноче вбрання складалось з довгого, до п'яток, однокольорового плаття, зеленого або голубого кольорів, манишка яка була вишита рослинним візерунком. Сукня в межах талії стягувалась поясом з шовку, на якій була металева пряжка у вигляду двох опуклих сфер. Караїмський пояс був обов'язковим атрибутом жіночого костюму.

В давнину караїмські жінки носили шальвари (шаровари) з токмебалаклі шальваром (широкий напуск), які до початку XX ст. в основному вийшли з ужитку. З шальвар носили довгу білу шовкову сорочку, поверх якої надягали довгий каптан (антера), який нагадує формою сукню.

Файл:Караїмки.jpg

Караїмки у національному вбранні. Перша половина ХХ ст.

Поверх сукні караїмки надягали оксамитові кофтини (фермам, кирха), довжиною до талії та без застібок на основі, з довгими широкими рукавами. Кофтини було розшиті традиційним караїмським візерунком .

Кирха — оксамитова коротка кофта без ґудзиків — шилася з темною (темно-синьою, темно-зеленою, темно-червоною або коричневою, найчастіше кавового кольору) тканини, головним чином використовували оксамит, вона була вишита золотого кольору нитками досить складним рослинним або геометричним караїмським візерунком. До цього костюму підбиралися також розкішні металеві прикраси — намиста з золотих монет або цільні металеві кольє у вигляді квітів.

У традиційному караїмською жіночому костюмі існувало два типи верхнього одягу — для загального застосування в приміщенні та для виходу на вулицю або двір. У приміщенні носили верхнє плаття капама, при виході на вулицю, вдягали поверх нього накидку, яка за своєю формою та типом схожа на мантію (джубе, бенюш). Взимку джубе заміняла коротка шубка (кюрк), а крім неї надягали довгу та широку шубу — струм.

Традиційно парадний одяг розшивали за коміром, на кутках рукавів і подолу золотими та срібними нитками застосовували шнур.

В якості головного убору використовувалася кругла та плоска, прикрашена бахромою, бісером та монетами оксамитовий капелюшок (фес) .Висота його — 5-6 см — передбачала трохи опуклий верх; шили її з шовку або оксамиту, переважно зеленого, блакитного або бордового, розшивали золотими або срібними нитками.

В якості прикраси фесу, вжитку використовували плетену перлами сітку (берчем багі), з боків прикрашали пробитими вислими золотими монетами, переважно турецькими. Зверху фесу інколи знаходився легкий шарфик. Заможні караїмки дозволяли собі зробити на равій стороні фесу вишивку перлами у вигляді зірки, з гострими закінченнями, які звисали донизу частини вільної кінцівки використовували і дорогоцінне каміння з золотими підвісками в кінцівках.

У повсякденному житті караїмки носили темний фес, прикрашений бахромою, або різного роду пов'язками, які були доволі часто вишиті золотими нитками. На лоб пов'язували довгий вузький шовковий шарфик (чембер), на голову надівали складену у вигляді тюрбана хустку (емені) або довгий широкий шарф (марама).

В якості святкових вуалей караїмки носили, затуляючи обличчя, червоний шовк (ал-чоткі) та розшитий золотими нитками шовковий тюль (дюл'-бент).

На лобі караїмкі носили особливо оздобу у вигляді діадемі, яка складалась з позолоченої срібної пластини з накресленої на ній давньоєврейськими письменствами або арабськими висловами, що мали символічне значення в житті караїмів .

В якості прикраси караїмки носили браслети — золоті з дорогоцінними каменями, сережки — миндальовидні ('''ботеке''') та у вигляді гвоздичної квітки з підвішеними на золотий нитці трьома-п'ятьма великими перлинами (беш бутаклі каранфіль сірга).

Груди та ключиці караїмської жінки, залежно від достатку сім'ї, прикрашали перлові намиста (топ інджія), кулони з крученого золота (герданлик ім іши), перлова сітка (інджія кафес). Обов'язково прикрасою навіть найбідніших караїмок були намиста — намиста з монет, нанизані в кілька рядів .

В якості взуття носили м'які витончені сап'янові чобітки, розшиті мішурою (ішлеме місць), поверх яких надягали тверді туфлі без задників, також розшиті мішурою (шілеме папучі) .В якості домашнього взуття користувалися дерев'яними ходунками, з високими дерев'яними невеликими каблуками та підошвою (наліх). Повсякденні наліхи були з простого дерева, без жодної прикраси, нарядне взуття прикрашалося інкрустацією з перламутру та черепахи .

Ошатний національний одяг надягали в особливо урочистих випадках, та його мала кожна караїмка, в тому числі й найбідніша. Бідні дівчата та сироти при відсутності ошатного національного костюму отримували його при заміжжі від заможних родичів і намагалися зберегти та передати в якості спадщини та приданого дочкам та онукам. Тим самим караїмський одяг формував архаїчні риси.

Чоловіче вбрання

Чоловіки караїми у національному вбранні, Феодосія 1837 р.

Традиційний чоловічий костюм складався з шароварів (шальвари), широких по ширині та звужуваних донизу, нижній шовкової сорочки, каптана (антера) або середньої довжини халату (смугастого), перетягненого шовковим або срібним поясом; пізніше стали використовувати ремені. Поверх каптана надягалась коротка, до поясу, кацавейці з короткими рукавами (фермана, кірха) Зверху надягалась мантія (джубе, бонюш), довга, до п'ят. Верхній чоловічий одяг шився з темних тканин.

У давнину в якості головних уборів використовували високий шестигранний ковпак (каук) .Пізніше його замінила кругла, з плоским денцем, порівняно висока шапка, зшита з темної каракулі або смушки, з пензлем. Обробляли чоловічий одяг у караїмів, згідно з їх східним звичаєм. Як і в жіночому костюмі, використовувалися виключно рослинний чи геометричний караїмський орнамент.

Взуття чоловіків була сезонним: влітку носили витончені шкіряні туфлі (каварле) та грубі, але також шкіряні (катири), взимку — чоботи (чізмена) та м'які ф'яновіе чобітки (місць), поверх яких при необхідності надягали атьгри . На випадок негоди взуття шилось у високих дерев'яних колодках. На каблуки чоловічих чобіт набивалися залізні підкови, оберігали шкіряну набивку від стирання, і служили своєрідними шпорами при їзді верхи.

Особливою популярністю користувалися чарики, взуття, зшите з одного шматка шкіри, з гострими кінцівками, та прошита тонкими шкіряними ремінцями, які затягувалися, а вільні кінці обмотувалися навколо гомілок. Чарики взувалися на вовняні шкарпетки або на онучі, в процесі носіння вони набували форму ступні і ставали дуже еластичними.

Чорна кругла каракулева невисока шапка була національним головним убором. У старшого покоління збереглася до наших днів, одягається на свята та сумні події. Святковий одяг шився з коштовного світлого матеріалу, розшивався сріблом та золотом, прикрашалися національним орнаментом.

Інформація про вбрання караїмів

У фондах ряду музеїв Москви та Санкт-Петербурга є національний одяг кримських караїмів, але вона не виставляється. Є тільки одна етнографічна виставка, яка розміщена в литовському Тракаї. Вона діє постійно і представлена ​​досить широкою за експонатами .

Предмети національного одягу збережені караїмами в Польщі та Литві, а крім того в емігрантських родинах, які покинули Крим в період перших визвольних змагань, в Туреччині, Франції, Румунії, Болгарії, США та Швейцарії. В Літературі немає систематичного опису національного одягу кримських караїмів з відповідним ілюстрованим матеріалом. У сімейних альбомах та різних виданнях можна знайти лише окремі малюнки та фотографії . У 26 березня 2008 році у Львівському музеї історії релігій відбулась виставка «Кримські караїми: історія, віра, майбутнє», де було представлено жіночий та чоловічий народний одяг караїмів .

Див. також

• Караїми в Україні
• Караїми

Джерела

• Полканов Ю. А. Национальный костюм крымских караимов/ Юрий Полканов // Известия Крымского Республиканского краеведческого музея, 1994, № 7, с.22-31.

Посилання

• Караимы. Таврический Национальный Университет им.Вернадского. Архів оригіналу за 17 червня 2006. Процитовано 3 серпня 2015.
• Национальный костюм крымских караимов. legendy.narod.ru. Архів оригіналу за 29 квітня 2009. Процитовано 2 серпня 2015.
• Национальная одежда караимов. Новая жизнь. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
• Декоративно-прикладное искусство. Караимика. Архів оригіналу за 16 квітня 2013. Процитовано 2 серпня 2015.
• Сьогодні у Львові відкриють виставку «Кримські караїми: історія, віра, майбутнє». Офіційний портал мешканців Львова. 2 березня 2008. Архів оригіналу за 2 серпня 2015. Процитовано 2 серпня 2015.
• Максим Мартин: Караїми – це народ з дуже цікавою культурою. vgolos.com.ua. 10 серпня 2008. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 2 серпня 2015.
• Караимы: Национальный костюм. Мир животных. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.