Первинний ключ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

PRIMARY KEY — первинний ключ, обмеження, що дозволяє однозначно ідентифікувати кожен запис в таблиці SQL. Якщо PRIMARY KEY додається до існуючих стовпців таблиці, компонент Database Engine перевіряє дані та метадані цих стовпців, щоб перевірити їх відповідність наступним правилам:

  • Стовпці не повинні допускати значень NULL.

Стовпці обмеження PRIMARY KEY, зазначеного при створенні таблиці, неявно перетворюються в NOT NULL. Розріджений стовпець можна використовувати як частину первинного ключа, так як розріджені стовпці повинні допускати значення NULL.

  • У них не повинно бути повторюваних значень.

Якщо обмеження PRIMARY KEY додається до стовпчика, який містить повторювані значення чи допускає значення NULL, компонент Database Engine повертає помилку і обмеження не створюється.

Використання PRIMARY KEY

Приклад створення таблиці SQL з обмеженням PRIMARY KEY:

CREATE TABLE `Student` (
`id_Student` int(120) NOT NULL auto_increment,
`first_Name` varchar(120) NOT NULL,
`last_name` varchar(120) NOT NULL,
`date_Of_Bith` date,
`address` varchar(255),
PRIMARY KEY (`id_Student`));

Приклад №2:

CREATE TABLE Car (
Id_Car int NOT NULL,
CarName varchar(120) NOT NULL,
Price float NOT NULL,
BodyType varchar(120),
PRIMARY KEY (Id_Car));

PRIMARY KEY обмеження при ALTER TABLE

Для створення обмеження PRIMERY KEY в стовпчику "Id_Car", коли таблиця "Car" вже існує, використовують наступний SQL:

MySQL/SQL Server/Oracle:
ALTER TABLE Car
ADD PRIMARY KEY (Id_Car)

Щоб розподілити обмеження PRIMARY KEY на декілька стовпців, доцільно використовувати такий синтаксис SQL:

MySQL/SQL Server/Oracle:
ALTER TABLE Car
ADD CONSTRAINT PrimaryKey_Car PRIMARY KEY (Id_Car,CarName)


Видалення PRIMARY KEY

Для видалення обмеження PRIMARY KEY, використовують наступний SQL:

MySQL:
ALTER TABLE Car
DROP PRIMARY KEY