Алексіс де Токвіль

Алексіс де Токвіль
Alexis de Tocqueville
Ім'я при народженні	Алексіс-Анрі-Шарль Клерель де Токвіль
Народився	29 червня 1805(18050629) Париж, Франція,
Помер	16 квітня 1859(18590416) Канни ·туберкульоз
Поховання	Токвіль
Громадянство	Франція
Місце проживання	Château de Tocquevilled
Діяльність	письменник, філософ, дипломат
Alma mater	Паризький університет і Lycée Fabertd
Мова творів	французька
Напрямок	романтизм
Magnum opus	«Демократія в Америці» «Старий режим і революція»
Членство	Французька академія (16 квітня 1859), Академія моральних і політичних наук і Académie des sciences, arts et belles-lettres de Caend
Конфесія	католицтво
Рід	Q3065042?
Батько	Hervé Clérel de Tocquevilled
Мати	Louise Le Peletier de Rosanbod
Брати, сестри	Hippolyte Clérel de Tocquevilled і Édouard de Tocquevilled
У шлюбі з	Mary Mottley Tocquevilled
Нагороди	Монтіонівська премія (1835)
Алексіс де Токвіль у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах
Роботи у  Вікіджерелах

|Lib=

Алексіс-Анрі-Шарль Клерель де Токвіль (фр.: Alexis-Charles-Henri Clérel de Tocqueville), (29 липня 1805, Верной-сюр-Сен, Франція — 16 квітня 1859 Кани) — французький державний діяч, історик, суспільствознавець. Був захисником демократії та свободи, вважається одним з чільних теоретиків демократії та лібералізму. Був також прихильником французького колоніалізму.

Біографія

Народився в аристократичній сім’ї. Батько – Ерве-Бонавентюр Клерель де Токвіль. Мати – Луїза Ле Пелетьє де Розанбо, внучка Малероба, своячка Шатобріана. Старші брати Іполіт і Едуардhttp. Навчався у Меці, вивчав право в Парижі. Після подорожі по Італії і Сицилії (де він написав «Подорож на Сицилію»). У 1827 році був призначений на юридичну посаду у Версалі, де познайомився із Гюставом-де-Бомоном. 1831 року, разом із Бомоном, отримав відрядження до Сполучених Штатів для вивчення там пенітенціарної системи. Подорож тривала близько року і після повернення Токвіль видав книгу "Демократія в Америці". Книга стала чи не головним напрацюванням вченого. Робота витримала кілька видань і була перекладена практично на всі європейські мови. 1835 року одружився на англійці Мері Мотлі. Дітей не було. 1837 року поставив свою кандидатуру в депутати, але потерпів невдачі. Проте 1839 року все таки був обраний, однак у палаті не посів провідного місця. Головним чином працював у комісіях та рідко з’являвся біля трибуни. Вотував, як правило, з конституційною лівою партією проти міністерства Гізо, але, по суті, не належав до жодної партії. 22 липня 1839 року Токвіль у якості доповідача комітету з рабовласництва виступив за негайне звільнення рабів у всіх французьких колоніальних володінь. Доповідь опублікована брошурою Товариством за відміну рабства. 23 грудня 1841 року обраний академіком. У 1849 році був обраний до законодавчих зборів і згодом став міністром закордонних справ у кабінеті Барро. На цій посаді намагався підтримати французький вплив у Італії, не обмежуючи незалежність папи, і домогтися для папської області необхідних внутрішніх реформ. 1850 року уряд Барро іде у відставку. У палаті він продовжує боротися з політикою президента і у 1851 році виступив із доповіддю про перегляд конституції, однак перегляд так і не відбувся. Брав участь в останній спробі чинити опір у мерії Х округу і був ув’язнений у Венсенській в’язниці, але швидко вийшов на свободу. Відірваний від політично діяльності, він віддається вивченню Великої Французької революції. Після кількох років архівних занять у різних містах Франції і навіть Німеччини, він видав у 1856 році 1-й том «Старий порядок і революція». Він задумав видати трьохтомну працю, але смерть обірвала його задуми. З березня 1850 року хворіє туберкульозом. Помер 16 квітня 1859 року в Каннах. Похований у Токвілі в Нормандії.

Основні твори

1. De la démocratie en Amérique (Демократія в Америці) (1835 1-й том/1840 2-й том)
2. L'Ancien Régime et la Révolution (Старий режим і революція) (1856)