Піпін II Молодший
| Піпін II Pépin II | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 13 грудня 838 — 6 червня 848/вересня 852 | ||
| Попередник: | Піпін I | |
| ||
| 854 — 25 червня 864 | ||
| Попередник: | Людовик III Молодший | |
| Наступник: | Карл III Молодший | |
| Народження: |
близько 823 невідомо | |
| Смерть: |
після 25 червня 864 Санліс | |
| Країна: | Франція[1] | |
| Рід: | Каролінги | |
| Батько: | Піпін I | |
| Мати: | Рінгарда / Ангельберга | |
Піпін II Молодший (фр. Pépin, близько 823 — після 25 червня 864, Санліс) — король Аквітанії в 838 — 852, син Піпіна I, короля Аквітанії, і Рінгарди/Ангельберги.
Біографія
В 838 році, після смерті короля Аквітанії Піпіна I, аквітанська знать визнала королем його сина, Піпіна II. Але його дід, імператор Людовик I Благочестивий, не визнав королем онука, передавши Аквітанію своєму молодшому синові Карлу. Імператор зажадав, щоб Піпін з'явився в Ахен, однак він відмовився це зробити. У результаті Піпін зберіг контроль над Аквітанією.
В 841 році Піпін брав участь у битві при Фонтені на боці імператора Лотара I. Піпін II розбив армію Карла II, але інший брат Карла, Людовик II Німецький, розбив армію Лотара. Після поразки Піпін відступив в Аквітанію. Згідно з Верденськомим договором, Аквітанія ввійшла до складу держави Карла II, але Піпін відмовився визнати Карла своїм сюзереном. За підтримки Бернара Септіманского Піпін продовжував опір Карлу.
В 844 році Піпін, позбувшись підтримки страченого Карлом Бернара Септіманского, закликав на допомогу нормандського ярла Оскара, провівши його від Гаронни до Тулузи,і даючи можливість розграбувати її. В 845 році Сегуїн з Бордо, який боровся проти гасконського графа Саншу II Санше, був визнаний Піпіном герцогом Васконії.
В 847 році ярл Оскар отримав в управління місто Бордо, що викликало невдоволення аквітанців. У результаті, в 848 році аквітанці не підтримали Піпіна II, закликавши на допомогу Карла II. 6 червня Карл коронувався в Орлеані як король Аквітанії. Брат Піпіна, Карл, також пред'явив право на аквітанська корону, але в 849 році він був захоплений і пострижений у ченці.
Піпін продовжував боротьбу проти Карла II до вересня 852 року, коли він потрапив в полон до Саншу II Санше, який передав бранця Карлу. За це Саншу отримав від Карла титул герцога Гасконі, а Піпін був ув'язнений у монастирі Сен-Медар в Суассоні.
Однак аквітанці знову повстали - цього разу проти Карла Лисого, звернувшись за допомогою до його брата Людовика Німецького, який відправив у Аквітанію для управління королівством свого сина Людовика Молодшого. Згодом, Піпіну II вдалося втекти. В 854 році він згуртував навколо себе аквітанців і вигнав Людовика. У відповідь в 855 році королем Аквітанії Карл призначив свого малолітнього сина Карла Молодшого, опікуном над яким був призначений граф Пуатьє Рамнульф I, який отримав титул герцога Аквітанії.
Нормани, що влаштувалися в долині Луари, скориставшись тим, що Карл Лисий був зайнятий боротьбою з Піпіном, розорили Пуатьє, Ангулем, Периге, Лімож, Клермон та Бурж. До них приєднався і Піпін, який брав участь в нападі на Тулузу. Але в 864 році Піпін був узятий в полон Рамнульфом I. 25 червня 864 році на асамблеї в Пітресі (Верхня Нормандія) він був засуджений до смертної кари, але потім покарання було змінено королем на взяття під варту, і він був ув'язнений в Санліс, де він нібито помер через деякий час. Після ув'язнення, відомості про нього відсутні.
Бібліографія
- Pierre Riché, Les Carolingiens, une famille qui fit l’Europe. — 1983
- Jean-Charles Volkmann, Bien Connaître les généalogies des rois de France. — ISBN 2-87747-208-6
- Michel Mourre, Le petit Mourre. Dictionnaire d'Histoire universelle. — ISBN 978-2-04-732194-2
Посилання
- genealogie-mittelalter.de mit dem Artikel aus dem Lexikon des Mittelalters(нім.)
- Сайт Foundation for Medieval: королі Аквітанії(англ.)
| |||||||||||||||||||||||
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.