Снохацтво: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
дані без джерела видалено Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Маковский_Свекор_1888.jpg|міні|праворуч|200пкс|]] |
[[Файл:Маковский_Свекор_1888.jpg|міні|праворуч|200пкс|]] |
||
'''Сноха́цтво''' — практика у селі у Київській Русі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у [[рекрут]]и, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі. |
'''Сноха́цтво''' — практика у селі у Київській Русі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у [[рекрут]]и, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі. |
||
Публіцист {{не перекладено|Набоков Володимир Дмитрович|В. Д. Набоков|ru|Набоков, Владимир Дмитриевич}} (батько письменника [[Набоков Володимир Володимирович|В. В. Набокова]]) писав: «Ніде, здається, окрім Росії, — немає принаймні того, щоб один вид кровозмішення набув характер майже нормального побутового явища, отримавши відповідну назву — снохацтво». |
|||
Снохацтво згадується в [[художня література|художній літературі]] («[[Батьки і діти_(роман)|Батьки і діти]]» [[Тургенєв Іван Сергійович|І. Тургенєва]], «Життя однієї баби» [[Лєсков Микола Семенович|М. Лєскова]], «Колодязь» [[Логінов Святослав Володимирович|С. Логінова]]). В книзі {{не перекладено|Дорошевич Влас Михайлович|В. Дорошевича|ru|Дорошевич, Влас Михайлович}} «Сахалін» згадується народна прикмета: {{lang-ru|Как снохач помогать возьмётся — колокол с места не сдвинешь}}. Згадується снохацтво в [[опера|опері]] [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Д. Шостаковича]] «[[Катерина Ізмайлова|Леді Макбет Мценського уєзда]]». Також снохацтво трапляється в романі [[Шолохов Михайло Олександрович|М. Шолохова]] «[[Тихий Дон (роман)|Тихий Дон]]». |
Снохацтво згадується в [[художня література|художній літературі]] («[[Батьки і діти_(роман)|Батьки і діти]]» [[Тургенєв Іван Сергійович|І. Тургенєва]], «Життя однієї баби» [[Лєсков Микола Семенович|М. Лєскова]], «Колодязь» [[Логінов Святослав Володимирович|С. Логінова]]). В книзі {{не перекладено|Дорошевич Влас Михайлович|В. Дорошевича|ru|Дорошевич, Влас Михайлович}} «Сахалін» згадується народна прикмета: {{lang-ru|Как снохач помогать возьмётся — колокол с места не сдвинешь}}. Згадується снохацтво в [[опера|опері]] [[Шостакович Дмитро Дмитрович|Д. Шостаковича]] «[[Катерина Ізмайлова|Леді Макбет Мценського уєзда]]». Також снохацтво трапляється в романі [[Шолохов Михайло Олександрович|М. Шолохова]] «[[Тихий Дон (роман)|Тихий Дон]]». |
Версія за 08:43, 26 листопада 2023
Сноха́цтво — практика у селі у Київській Русі, за якою чоловік — голова великої сільської родини (що живе в одній хаті) перебуває у статевих зв'язках із молодшими жінками родини, зазвичай із дружиною власного сина. Ця практика була дуже поширена в XVIII—XIX сторіччях, насамперед у зв'язку із призовом молодих селян у рекрути, а потім і у зв'язку з тим, що молодь ішла працювати до міст і полишала дружин удома в селі.
Снохацтво згадується в художній літературі («Батьки і діти» І. Тургенєва, «Життя однієї баби» М. Лєскова, «Колодязь» С. Логінова). В книзі В. Дорошевича[ru] «Сахалін» згадується народна прикмета: рос. Как снохач помогать возьмётся — колокол с места не сдвинешь. Згадується снохацтво в опері Д. Шостаковича «Леді Макбет Мценського уєзда». Також снохацтво трапляється в романі М. Шолохова «Тихий Дон».
Всупереч думці деяких російських етнографів, снохацтво на території України поширено не було. В Україні був поширений нуклеарний тип сім'ї, де цьому явищу не могло бути місця. Натомість така практика застосовувалась із кумами. У ХІХ ст. багато селян виїжджали в міста на заробітки. Відсутність чоловіка вдома могла тривати місяцями, тому їхні дружини нерідко вступали у статеві зв'язки з власним кумом. Така поведінка сприймалась як подружня зрада, тому це різко засуджувалось тогочасним українським суспільством і не вважалось за норму[джерело?] як снохацтво на російських землях.
Джерела
- Беловинский Л. В. «Изба и хоромы». Из истории русской повседневности [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гранкин Сергей. Семейные проблемы — инцест, снохачество, дети-сироты. / Научная статья о проблемах семьи. — М., 1998 (рос.)
- «Духовные скрепы». Инцест и проституция в Российской Империи [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- mysliwiec: «Гѣнеалогическія кущі великороссовъ, или особенности полового сношанія снох в Великороссіи» [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- снохацтво // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- снохацький // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- снохач // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання
- Снохацтво // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1785-1786. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з соціології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про секс. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |