Справи милосердя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Спра́ви милосе́рдя, або вчи́нки милосе́рдя — у християнстві 14 вчинків, які є проявом милосердя до ближнього. Поділяються на 7 тілесних і 7 духовних справ. Тілесні справи скеровані на тілесні потреби людини: шість із них згадуються у Новому Заповіті, у притчі Христа (Мат 25:3-40) і одна в праці Лактанція з посиланням на книгу Товита (Товит 1:17-20). Виконання тілесних справ веде до спасіння, невиконання — до засудження на Страшному суді. Духовні справи покликані полегшити духовний стан ближнього; перші чотири справи базуються на книзі Єзекіїля (Єзекіїл 33:7-9), шоста — на Второзаконні (Втор 15:11), сьома — на другій книзі Макавеїв (Мак 2 12:42).

Справи[ред. | ред. код]

Тілесні[ред. | ред. код]

  1. Голодного нагодувати.
  2. Спраглого напоїти.
  3. Роздягненого одягнути.
  4. Подорожнього в дім прийняти.
  5. Недужому послужити.
  6. В'язня відвідати.
  7. Померлого поховати.

Духовні[ред. | ред. код]

  1. Грішника навернути.
  2. Ненавченого навчити.
  3. У сумніві порадити.
  4. Засмученого потішити.
  5. Кривду терпеливо зносити.
  6. Образу від серця прощати.
  7. За живих і померлих молитися.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Справи милосердя