Ставицька Леся Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леся Олексіївна Ставицька
Народилася 24 листопада 1962(1962-11-24)
Київ
Померла 7 серпня 2010(2010-08-07) (47 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузь наукових інтересів літературознавство, лексикологія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Ле́ся Олексі́ївна Стави́цька (* 24 листопада 1962, Київ — † 7 серпня[1] 2010, Київ) — доктор філологічних наук (1996), професор, укладач словника нецензурної лексики та її відповідників «Українська мова без табу». Дослідник у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, гендерної лінгвістики, колоквіалістики, психолінгвістики.

Довгий час була завідувачкою відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (з часу його створення 1999 року й аж до своєї смерті 2010 року).

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 24 листопада 1962 року в Києві.

Після закінчення середньої школи вступила до Київського педагогічного інституту імені О. Горького, який закінчила у 1983 році.

Наукова кар'єра[ред.ред. код]

У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантика лексичних і синтаксичних одиниць у поезії М. П. Бажана», а в 1996-му — докторську дисертацію на тему «Естетика слова в українській художній літературі 20 — 30-х рр. ХХ ст. (системно-функціональний аспект)»[2].

У 2003 — 2009 рр. підготувала сім кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на посаді професора на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001 — 2005 рр; Кам'янець-Подільський державний університет, 2005 — 2006 рр.).

Протягом 2003 — 2007 років була керівником міського семінару з гендерної лінгвістики, який діяв на базі відділу соціолінгвістики (в Інституті української мови НАН України).

Праці[ред.ред. код]

Автор понад 100 наукових статей, двох монографій («Естетика слова в українській поезії 10 — 30-х рр. ХХ ст.», «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови»), чотирьох словників — «Короткий російсько-український словник контрастивної лексики» (у співавторстві), «Короткий словник жаргонної лексики української мови», «Український жарґон. Словник», «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників».

Дослідження обсценної лексики[ред.ред. код]

Про завдання лінгвіста:

«

Я вважаю, що лінгвіст має вивчати мову не такою, якою вона начебто мусить бути, а такою, якою та є насправді[3].

 »

Про реакцію на видання:

«

— Як реагували Ваші колеги на укладені словники? Чи не закидали не академічність і недоцільність роботи?
– В кулуарах лають. Але за українською звичкою мені особисто ніколи нічого не кажуть. Я кажу: напишіть рецензію, публічно виступіть, я вступлю у діалог. Зеник Терлак, доцент Львівського університету, виступив зі схвальною рецензією в “Сучасності” №1 за цей рік. Але негативних не було. Позаочі лають. Але мені цікаві негативні рецензії.
— Як реагували сучасні українські письменники, зокрема ті, праці яких Ви використали у словнику?
— Реагували дуже позитивно. Для мене важлива думка Оксани Забужко. Вона перша зауважила, що словник не викликав реакції в наукових колах, а тільки в мас-медіа.[3]

 »

Хоча словникові праці Ставицької мали відгомін у суспільстві, медіях, вони залишились повз уваги наукових кіл, як вказує автор. За результатами читацько-експертного опитування, праці Л. О. Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови» названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Удостоєна стипендії Президента України 1997 — 1999 рр., брала участь у зарубіжних стипендіальних програмах (Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.; The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембридж, 2006 р.).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]