Ставицька Леся Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Леся Олексіївна Ставицька
Народилася 24 листопада 1962(1962-11-24)
Київ
Померла 7 серпня 2010(2010-08-07) (47 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українка
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Галузь літературознавство, лексикологія
Заклад Інститут української мови НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук

Ле́ся Олексі́ївна Стави́цька (* 24 листопада 1962, Київ — † 7 серпня[1][2] 2010, Київ) — доктор філологічних наук (1996), професор, укладач словника нецензурної лексики та її відповідників «Українська мова без табу». Дослідник у царині стилістики, теорії та історії української художньої мови, жаргонології, гендерної лінгвістики, колоквіалістики, психолінгвістики.

Довгий час була завідувачкою відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України (з часу його створення 1999 року й аж до своєї смерті 2010 року).

Життєпис[ред.ред. код]

Народилася 24 листопада 1962 року в Києві.

Після закінчення середньої школи вступила до Київського педагогічного інституту імені О. Горького, який закінчила у 1983 році.

Наукова кар'єра[ред.ред. код]

У 1987 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Семантика лексичних і синтаксичних одиниць у поезії М. П. Бажана», а в 1996-му — докторську дисертацію на тему «Естетика слова в українській художній літературі 20 — 30-х рр. ХХ ст. (системно-функціональний аспект)»[3].

У 2003 — 2009 рр. підготувала сім кандидатів філологічних наук, працювала за сумісництвом на посаді професора на кафедрах української лінгвістики (Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди, 2001 — 2005 рр; Кам'янець-Подільський державний університет, 2005 — 2006 рр.).

Протягом 2003 — 2007 років була керівником міського семінару з гендерної лінгвістики, який діяв на базі відділу соціолінгвістики (в Інституті української мови НАН України).

Праці[ред.ред. код]

Автор понад 100 наукових статей, двох монографій («Естетика слова в українській поезії 10 — 30-х рр. ХХ ст.», «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови»), чотирьох словників — «Короткий російсько-український словник контрастивної лексики» (у співавторстві), «Короткий словник жаргонної лексики української мови», «Український жарґон. Словник», «Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників».

Дослідження обсценної лексики[ред.ред. код]

Про завдання лінгвіста:

«

Я вважаю, що лінгвіст має вивчати мову не такою, якою вона начебто мусить бути, а такою, якою та є насправді[4].

»

Про реакцію на видання:

«

— Як реагували Ваші колеги на укладені словники? Чи не закидали не академічність і недоцільність роботи?
– В кулуарах лають. Але за українською звичкою мені особисто ніколи нічого не кажуть. Я кажу: напишіть рецензію, публічно виступіть, я вступлю у діалог. Зеник Терлак, доцент Львівського університету, виступив зі схвальною рецензією в “Сучасності” №1 за цей рік. Але негативних не було. Позаочі лають. Але мені цікаві негативні рецензії.
— Як реагували сучасні українські письменники, зокрема ті, праці яких Ви використали у словнику?
— Реагували дуже позитивно. Для мене важлива думка Оксани Забужко. Вона перша зауважила, що словник не викликав реакції в наукових колах, а тільки в мас-медіа.[4]

»

Хоча словникові праці Ставицької мали відгомін у суспільстві, медіях, вони залишились повз уваги наукових кіл, як вказує автор. За результатами читацько-експертного опитування, праці Л. О. Ставицької «Короткий словник жаргонної лексики української мови» та «Арґо, жарґон, сленґ: Соціяльна диференціяція української мови» названі серед книжок незалежного 15-річчя як такі, що вплинули на український світ.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

Удостоєна стипендії Президента України 1997 — 1999 рр., брала участь у зарубіжних стипендіальних програмах (Kasa im. Józefa Mianowskiego, Варшава, Польща, 2008 р.; The Eugene and Daymel Shklar fellowship in Ukrainian studies, Гарвардський науковий інститут, США, Кембридж, 2006 р.).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]