Гендерна лінгвістика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мовознавство
Мови світу
Лінгвістична карта світу
 
П: Портал

Ґендерна лінгвістика, лінгвістична гендерологія (англ. Gender linguistics) — науковий напрям у складі міждисципінарних гендерних досліджень, що за допомогою лінгвістичного понятійного апарату вивчає ґендер (соціокультурний конструкт, відносно автономний від біологічної статі) у його лінгвістичному прояві.

Наприкінці 60-х років XX століття американським психоаналітиком Робертом Столлером (Robert Stoller) у науковий обіг був уведений термін «ґендер», який позначає соціальний та культурний аспект статі.

Систематичний аналіз ґендерних аспектів мови розпочався лише в середині 1970-х років, проте окремі дослідження мовного зображення статей здійснювалися і раніше. Становлення та інтенсивний розвиток ґендерної лінгвістики припали на останні десятиліття ХХ ст., будучи пов'язаними з розвитком пост-модерністської філософії та зміною наукової парадигми в гуманітарних науках.

У найзагальнішому вигляді ґендерна лінгвістика вивчає дві групи питань:

  • Відображення ґендеру в мові (як чоловік та жінка зображені в мові як системі): номінативну систему, лексикон, синтаксис, категорію граматичного роду і ряд подібних об'єктів. Ціль такого підходу полягає в описі та поясненні того, як маніфестується у мові наявність людей різної статі, які оцінки приписуються чоловікам та жінкам і в яких семантичних областях вони найбільш поширені, які лінгвістичні механізми стоять в основі цих процесів;
  • Мовленнєва та в цілому комунікативна поведінка жінок і чоловіків (чи є відмінності у мовленні чоловіків та жінок): доліджується, з допомогою яких засобів і в яких контекстах конструється ґендер, як впливають на цей процес соціальні фактори та комунікативне середовище (наприклад, Інтернет). В даній області досі конкурують теорія соціо-культурного детермінізму та теорія біодетермінізму.

Особливості самого концепту ґендеру в різних мовах і культурах, їх неспівпадіння, а також наслідки цих неспівпадінь у міжкультурній комунікації також складають поле досліджень. Отримані в ряді досліджень дані дозволяють зробити висновок про нерівні ступені андроцентричності різних мов та культур і різні ступені експліцитності вираженості ґендеру.

Із вітчизняних вчених питаннями гендерної лінгвістики займались: Розанова Н. Н., Горошко Е. І., Земська Є. А., Китайгородська М. А., Кирилина А.В. Зарубіжні: Lakoff Robin, Pusch Luise, Trömel-Pölz Senta, Jespersen O. та ряд інших.

Термін «ґендер»[ред. | ред. код]

На сьогодні у лінгвістичній літературі відсутнє послідовне вживання терміну «ґендер». Поняття ґендеру було вилучено з лінгвістичного контексту і перенесено у дослідницьке поле інших наук ― соціальної філософії, соціології, історії, а також у політичний дискурс. Коли ґендерні дослідження одержали статус міждисциплінарного напряму, це поняття почало позначати соціо-статеві характеристики статі, на відміну від власне біологічних (генетико-морфологічних, анатомічних, фізіологічних), — із властивими їй характеристиками способу життя, поведінки, намірів, прагнень тощо. Ґендер стосується не тільки жінок або чоловіків як окремих індивідів, а й характеризує відносини між ними як соціально-демографічними групами та ґендерні відносини у цілому — те, як реалізуються соціальні ролі жінок і чоловіків, дівчат та хлопців, як вони соціально вибудовуються.

Хоча термін «ґендер» визнається більшістю дослідників, існує ряд труднощів, які виникають при читанні спеціальної літератури, що пов'язана з деякими розбіжностями в розумінні ґендеру і відносною новизною цього поняття. У вітчизняному мовознавстві використовуються терміни: «ґендер», «стать», «соціальна стать», «соціокультурна стать», «статевий диморфізм», «статево-рольова диференціація», «біосоціальні характеристики людини», «біокультурні характеристики людини».

Функціонування термінологічних одиниць у лінгвістиці виявляє такі особливості:

  • значна частина праць, присвячених статево-рольовій диференціації суспільства і пов'язаним із нею процесам, написана до виникнення терміну ґендер і оперує поняттями sex, sexus (на позначення статі людини) навіть у тих випадках, коли мова йде про соціальні аспекти взаємодії статей;
  • термін «ґендер» виник в англомовному просторі і є англійським омонімом граматичної категорії роду, що в ряді випадків призводить до неясностей саме в лінгвістичному описі англійською мовою;
  • ряд вчених дотримується старих понять, користуючись термінами sex bias, sex role (гендерна роль), sex difference (статеві відмінності) та іншими, включаючи, однак, у свої міркування положення про соціальну й культурну значимість статі. У багатьох англомовних працях обидва поняття використовуються паралельно. Помітна і протилежна тенденція: прагнення замінити слово стать (sexus) новим терміном. Особливо це стосується праць, час створення яких збігається з виникненням поняття «ґендер»;
  • неясності виникають у залежності від мови, якою написане дослідження, а також при перекладі іншомовних робіт українською. Так, у німецькій мові поряд з поняттям Gender використовуються німецькі номінації Geschlecht (стать), das soziale Geschlecht (соціальна стать). Більшому розкриттю питання не сприяє зростаючий потік перекладів з англійської на українську, де англійське співвідношення sex ― gender виявляється не цілком відповідним українському розумінню аналогічних понять: в українській мові пара «секс ― стать» виявляється не адекватною англійському sex ― sex, що звільняє слово «стать» від натуралістичних змістів, і саме цей факт в англомовному науковому дискурсі став однією з причин введення до обігу терміна gender. З іншого боку, в західних країнах протягом останніх років намітилася виразна тенденція, навіть поза науковим дискурсом, до витиснення номінації sex у значенні «стать» і заміни її словом gender з метою політичної коректності;
  • при виборі термінології має значення також концептуальна позиція автора чи авторки. Так, вчені біодетерміністського напрямку, що наполягають на існуванні фізіологічно і психічно зумовлених розбіжностей у мовній здатності чоловіків і жінок, застосовують традиційне позначення статі, хоча й у їхніх роботах зустрічається поняття ґендеру;

Мовленнєві практики, асоційовані з ґендером[ред. | ред. код]

Дослідження практик мовлення виявили між жінками та чоловіками значимі відмінності в таких областях:

  • Мінімальні відповіді
  • Запитання
  • Зміна ролей у розмові
  • Зміна теми розмови
  • Розкриття інформації про себе
  • Вербальна агресія
  • Слухання та уважність
  • Мовлення у шлюбі
  • Домінування та підкорення
  • Ввічливість

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс : [науч. пособие] / Карасик В. И. - М. : ИТДГК “Гнозис”, 2004. - 380 с.
  • Кобякова І. К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі: монографія / Кобякова К. І. — Вінниця: Нова кн., 2007. — 128 с.
  • Маслова В. А. Лингвокультурология : [учеб. пособие] / Маслова В. А. - М : Академия, 2001. - 208 с.
  • Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ [Электронный ресурс] // http://journlib.univ.kiev.ua/
  • Смирнова Т. В. Основи гендерної освіти та виховання / Т. В. Смирнова // Вісн. СевДТУ. Вип. 96 : Педагогіка: зб. наук. пр. — Севастополь: Вид-во СевНТУ, 2009. — С. 20-26.
  • Телия В. Н. Русская фразеология. Семантический, прагматический и лингвокультурологический аспекты: [науч. пособие] / Телия В. Н. — М. : Яз. рус. культуры, 1996. — 288 с.