Ставище (Квітнева сільська громада)
| село Ставище | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Громада | Квітнева сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1618 (406 років) |
| Населення | 469 |
| Площа | 4,948 км² |
| Густота населення | 94,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13533 |
| Телефонний код | +380 4137 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′28″ пн. ш. 29°40′37″ сх. д. / 49.95778° пн. ш. 29.67694° сх. д.Координати: 49°57′28″ пн. ш. 29°40′37″ сх. д. / 49.95778° пн. ш. 29.67694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
187 м |
| Водойми | річка Кам'янка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13533, Житомирська обл., Попільнянський р-н, с. Ставище, вул. Садова, 1 |
| Карта | |
  Ставище | |
 Ставище | |
| Мапа | |
| |
Стави́ще — село в Україні, у Житомирському районі Житомирської області[1]. Населення становить 344 особи. Орган місцевого самоврядування — Ставищенська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Кам'янка.
Історія[ред. | ред. код]
За часів царсько-російської імперії належало до Сквирського повіту Київської губернії.
Лаврентій Похилевич у своїй праці «Сказания о населенных местностях Киевской губернии» 1864 року пише: «Сквирский уезд — имения поезуитские, принадлежащие униатским митрополитам и бывшие старостинские Ставища, село по обеим берегам Камянки, на самой почти границе Васильковского уезда, в 6-ти верстах от Романовки на юг. Жителей обоего пола: православных 1150, римских католиков 8, евреев 18; земли считалось 2343 десятины. В 1814 году Ставище с публичных торгов куплены Бурковским, с дочерью которого женат был Федор Рыльский (см. Романовка). В 1853 году сын Федора Розеслав продал Ставище родственнику своему Феофилу Рыльскому, которому таким образом стало принадлежать в Сквирском уезде 1480 ревизских душ мужеска пола и 7247 десятин земли в селах: Ставище, Сушанке, Почуйках, Ярешках и Голячках. Он живет в Сушанке. Церковь во имя Архистратига Михаила, деревянная, построена в 1741 году, а иконостас спустя три года, т.е. в 1744 году. В 1851 и 1852 г. она расширена, ошелевана, покрыта железом, окрашена снаружи и внутри. По штатам отнесена к 6-му классу; земли имеет с хутором и усадьбой 60 десятин».
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Попільнянського району, село увійшло до складу Житомирського району[2].
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Кучер Василь Степанович ((20) липня 1911— 17 квітня 1967) — український радянський письменник, член Правління Спілки радянських письменників УРСР. Закінчив Ставищанську семирічну школу.
- Олексієнко Володимир Тадейович (13 серпня 1918, Ставище — 19 вересня 1995, Київ) — український актор. Заслужений артист УРСР (1976).
- Рильський Тадей Розеславович (2 січня 1841, Ставище — 7 жовтня 1902) — український громадський і культурний діяч, етнограф, економіст, «хлопоман».
- Шпак Віктор Олексійович (нар. 16 червня 1961 року, Ставище) — український журналіст, публіцист, автор історично-публіцистичних матеріалів, блогер, громадський діяч, краєзнавець. Нагороджений «Золотою медаллю української журналістики» (2009 рік). Лауреат премії ім. Івана Франка у галузі інформаційної діяльності (2017 рік).
Література[ред. | ред. код]
- Л. И. Похилевич Сказания о населенных местностях Киевской губернии. Репринт. — Біла Церква: Пшонківський, 2013. — С. 138.(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Ставище [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Український Генеалогічний Форум [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
| |||||
|
Це незавершена стаття з географії Житомирської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |