Станін
| Станін | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Stn[2] |
| Хімічна формула | Cu₂FeSnS₄ |
| Nickel-Strunz 10 | 2.CB.15a[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | тетрагональна сингонія |
| Колір риси | чорний |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | олово (латина)[4] |
 Станін у Вікісховищі | |
Станін (англ. stannite; нім. Stannin m) — мінерал класу сульфідів, групи халькопіриту. Сульфід міді, заліза й олова координаційної будови. Руда олова.
Назва — від лат. stannum — олово (F.S.Beudant, 1832).
Синоніми: олов'яний колчедан, блиск олов'яно-мідний, каситеролаприт, станіт.
Опис[ред. | ред. код]
Хімічна формула: Cu2FeSnS4.
Містить (%): Cu — 22-31 %; Fe — 1-14 %; Sn — 22-28 %.
Домішки: Zn (до 11 %), Jn (до 2 %), Ag (до 1 %), Cd (до 1,5 %), Sb (до 3 %) і Pb (до 2 %).
Особливі назви отримали різновиди з високим вмістом Zn (кестерит) і Іn (сакураїїт). Сингонія тетрагональна. Скаленоедричний вид. Форми виділення: псевдотетраедричні кристали, зливні тонкозернисті аґреґати. Зустрічається у вигляді щільних дрібнозернистих скупчень, прожилків, облямівок навколо зерен каситериту, мікроскопічних вкраплеників в інш. мінералах. Кристали рідкісні. Спайність недосконала по (110) і (001). Густина 4,3-4,5. Тв. 3-4. Колір сталево-сірий з зеленуватим відтінком, залізо-чорний. Блиск металічний. Риса чорна. Злом нерівний. Непрозорий. Крихкий. Немагнітний. Напівпровідник. Рідкісний. Супутні мінерали: каситерит, тетраедрит, ґаленіт, арсенопірит, сфалерит, халькопірит, пірит, бляклі руди. Гідротермальний мінерал оловорудних, вольфрамових, поліметалічних родовищ.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Знахідки: Циновєц (Чехія), Корнуолл (Велика Британія), Аточа, Льяльягуа, Оруро, Потосі (Болівія), копальня Оонах (о. Тасманія, Австралія), Забайкалля, Якутія (РФ).
Різновиди[ред. | ред. код]
Розрізняють:
- станін І (різновид станіну, гексастанін з більшим ніж звичайно вмістом міді. Хімічна формула: Cu3Fe2SnS4. Продукт розпаду сульфідів.),
- станін ІІ (1. Ізостанін — мінерал, одержаний в результаті нагрівання станіну; сингонія кубічна. 2. Кестерит.),
- станін III (анізотропний станін з ізотропними ділянками; за рентгенограмою близький до станіну І; знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія),
- станін IV (близький до бляклих руд, ізотропний, знахідки: родов. Каргуайколло, Болівія).
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ webmineral.com
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Станін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Станін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
