Старопетрівське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Старопетрівське
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада м. Єнакієве
Рада Карло-Марксівська селищна рада
Код КОАТУУ 1412046503
Облікова картка Старопетрівське 
Основні дані
Населення 485
Поштовий індекс 86471
Телефонний код +380 6252
Географічні дані
Географічні координати 48°13′12″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 48.22000° пн. ш. 38.15000° сх. д. / 48.22000; 38.15000Координати: 48°13′12″ пн. ш. 38°09′00″ сх. д. / 48.22000° пн. ш. 38.15000° сх. д. / 48.22000; 38.15000
Середня висота
над рівнем моря
141 м
Відстань до обласного центру 45,8 км
Відстань до
районного центру
6,2 км
Найближча залізнична станція Єнакієве
Відстань до
залізничної станції
4,9 км
Місцева влада
Адреса ради 86485, Донецька область, Єнакіївська міськрада, смт. Карло-Марксове, вул. Магістральна, 25, тел. 91-213-88
Сільський голова Богінін Андрій Васильович
Карта
Старопетрівське. Карта розташування: Україна
Старопетрівське
Старопетрівське
Старопетрівське. Карта розташування: Донецька область
Старопетрівське
Старопетрівське

Старопетрі́вське — селище в Україні, підпорядковане Єнакіївській міськраді Донецької області. Населення становить 485 осіб. Орган місцевого самоврядування — Карло-Марксівська селищна рада.

Географія[ред. | ред. код]

Селище розташоване вздовж річки під назвою Садки. Відстань до райцентру становить близько 6 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Сусідні населені пункти: на сході, північному-сході - місто Єнакієве; півночі - Карло-Марксове (вище за течією річки Садки); північному-заході - Новоселівка (Єнакієвська міськрада); заході - Корсунь; південному заході - Новомар'ївка, Верхня Кринка (Єнакієвська міськрада), Новоселівка (Макіївська міськрада); південному південному-заході - Щебенка; півдні - Шапошникове, Верхня Кринка (Макіївська міськрада), Новомосковське; південному сході - Авіловка, Розівка

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 485 осіб, із них 2,47% зазначили рідною мову українську, 97,11% — російську, 0,41% — вірменську[1]

Примітки[ред. | ред. код]