Прибережне (Горлівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Прибережне
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Горлівський район
Громада Вуглегірська міська громада
Основні дані
Статус із 2024 року
Площа 0,109 км²
Населення 152 (01.01.2017)[1]
Густота 1394,4 осіб/км²;
Поштовий індекс 86487
Телефонний код +380 6252
Географічні координати 48°15′09″ пн. ш. 38°19′07″ сх. д. / 48.25250° пн. ш. 38.31861° сх. д. / 48.25250; 38.31861Координати: 48°15′09″ пн. ш. 38°19′07″ сх. д. / 48.25250° пн. ш. 38.31861° сх. д. / 48.25250; 38.31861
Висота над рівнем моря 209 м
Водойма річка Булавинка, Балка Сороча


Відстань
Найближча залізнична станція: Волинцеве
До станції: 10,7 км
До райцентру:
 - автошляхами: 17,7 км
До обл. центру:
 - фізична: 48,1 км
 - автошляхами: 64,1 км
Селищна влада
Адреса 86487, Донецька обл., Бахмутський район, смт Булавинське, пров. Советський, 2
Голова селищної ради Плітан Олександр Михайлович
Карта
Прибережне. Карта розташування: Україна
Прибережне
Прибережне
Прибережне. Карта розташування: Донецька область
Прибережне
Прибережне
Мапа

Прибережне у Вікісховищі

Прибере́жне — селище Вуглегірської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 115 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташоване на річці Булавинка, біля місця її впадіння в Волинцівське водосховище, за 64 км від Донецька. Територія селищної ради межує з Ясинуватським районом. У річку Булавинку впадає Балка Сороча.

Сусідні населені пункти: на півночі — Грозне, Ступакове; північному заході — Олександрівське, Каютине; північному сході — Іллінка (вище за течією Булавиної), Булавине, Савелівка; заході — Оленівка (нижче за течією Булавиної); сході — Булавинське (примикає), Комишатка Ольховатка (всі вище за течією Булавиної); південному заході — місто Бунге; півдні — Славне.

Населення

[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року населення селища становило 168 осіб, із них 48,21 % зазначили рідною мову українську, 50,00 % — російську, 0,60 % — білоруську та молдовську мови.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 29 березня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Картка на сайті ВР[недоступне посилання з квітня 2019]