Стася Наперковська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стася Наперковська
фр. Stacia Napierkowska
Stacia Napierkowska 1.jpg
Ім'я при народженні Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська
Дата народження 16 вересня 1891(1891-09-16)
Місце народження VI округ Парижа, Париж, Франція
Дата смерті 11 травня 1945(1945-05-11)[1][2] (53 роки)
Місце смерті Париж, Франція
Поховання
Громадянство Flag of France.svg Франція
Професія танцівниця, акторка
Роки активності 1908 — 1926
IMDb ID 0621051
Commons-logo.svg Стася Наперковська у Вікісховищі

Ста́ся Наперко́вська (фр. Stacia Napierkowska, повне ім'я — Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська (фр. Renée Claire Angèle Elisabeth Napierkowski ); 16 вересня 1891, Париж, Франція — 11 травня 1945, та же) — французька танцівниця та акторка епохи німого кіно. У період з 1908 до 1926 року вона знялася у 86 фільмах.

Біографія[ред. | ред. код]

Рене Клара Ангела Елізабет Наперковська народилася 16 вересня 1891 році в Парижі в родині вихідців з Польщі. Дебютувала як танцівниця в ревю «Фолі-Берже» (фр. Folies-Bergère). Згодом почала виступати на сцені Opéra Comique.

У 1908 році Наперковська дебютувала в німому кіно, знявшись у фільмі «Відбиток, або Червона рука» (фр. L'empreinte ou la main rouge). У 1911 році вона зіграла роль Есмеральди в «Соборі Паризької Богоматері» Альбера Капеллані. Знімалася також у фільмах Луї Фейяда, Макса Ліндера, Жермен Дюлак та ін.

Як танцівниця Стася Наперковська користувалася чималим успіхом у Сполучених Штатах Америки, а в Італії — як «дива» в різних фільмах, поставлених під час війни[3]. У 1913 році вона була заарештована в Нью-Йорку, оскільки її танець був визнаний непристойним. Після повернення до Франції, Наперковська заявила в Нью-Йорк Таймс від 27 квітня 1913 року: «Дійсно, я не привезла жодної приємної згадки зі Сполучених Штатів» та «Які вони вузьколобі люди — які украй непроникні для будь-якого прекрасного враження!»[4].

У 1921 році Наперковська зіграла роль таємничої Антінеї у фентезійному фільмі «Атлантида», поставленому Жаком Фейдером за однойменним романом П'єра Бенуа. Її партнерами у фільмі були Жан Анжело та Жорж Мельхіор.

Стася Наперковська померла в Парижі 11 травня 1945 року. Похована на кладовищі Батіньйоль.

Фільмографія (вибіркова)[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1908 кф Відбиток, або Червона рука L'empreinte ou La main rouge
1908 кф Пастка L'assommoir
1909 кф Шагренева шкіра La peau de chagrin
1909 кф У Елладі Dans l'Hellade
1909 кф Справа Жана Серваля L'oeuvre de Jean Serval
1909 кф Дель Реббіо Del Rebbio
1909 ф Лукреція Борджіа Lucrèce Borgia
1909 кф Син могильника Le fils du saltimbanque
1909 ф Сон літньої ночі Le songe d'une nuit d'été
1910 кф Клеопатра Cléopâtre Le messager
1910 кф Каліостро, авантюрист, хімік і маг Cagliostro, aventurier, chimiste et magicien
1910 кф Макс і витік газу Max et la fuite de gaz
1910 кф Семираміда Sémiramis Семираміда
1910 кф П'єро любить троянди Pierrot aime les roses
1910 кф Циган La zingara
1910 кф Камбоджійські танці Danses cambodgiennes
1910 ф Чарівність квітів Le charme des fleurs
1910 кф Мессаліна Messaline
1910 ф У часи фараонів Au temps des pharaons
1910 кф Валтасарів бенкет Le festin de Balthazar
1911 кф Співучасник Le complice
1911 кф Суперництво Сатани Rival de Satan
1911 кф Собор Паризької Богоматері Notre-Dame de Paris Есмеральда
1911 кф Макс — законодавець мод Max lance la mode
1911 кф Трістан і Йсельт Tristan et Yseult
1911 кф Танцівниця Шиви La danseuse de Siva
1911 кф Трубка опіуму La pipe d'opium
1912 кф Легенда про золоті тюльпани La légende des tulipes d'or
1912 кф Успіх престидижитації Max escamoteur
1912 кф Трагічне кохання Монни Лізи Le tragique amour de Mona Lisa
1912 кф Неспокійна ніч Une nuit agitée
1912 кф Кохання до дю Баррі Un amour de la du Barry Жанна дю Баррі
1912 кф Мілорд д'Арсуль Milord l'Arsouille
1912 кф Мученики життя Les Martyrs de la vie Жанна
1912 ф Паризькі таємниці Les mystères de Paris
1912 кф Диво квітів Le miracle des fleurs П'єро
1912 кф Художник від любові Max peintre par amour Дочка пані Кабанеїль
1912 кф Уперте кохання Amour tenace дівчина Рокдефера
1912 кф Медовий місяць в Іспанії Voyage de noces en Espagne
1912 кф Суперник Тартарена Max émule de Tartarin
1912 кф Сердечна згода Entente cordiale
1912 кф Макс прилипає Max veut grandir
1912 кф Одруження по телефону Un mariage au téléphone Мабель
1912 кф Ненадійний Le réprouvé Ґадлетта
1912 кф Солодкий Ельзас Douce Alsace
1912 ф Золота лихоманка La fièvre de l'or
1913 кф Жокей від любові Max jockey par amour
1913 кф Паризький роман Un roman parisien
1913 кф Макс — тореадор Max toréador
1913 ф Естер Esther Естер
1914 кф Весілля кохання Le mariage de l'amour Психея
1914 кф Зірка генія L'étoile du génie Валері
1915 кф Мама повертається Il ritorno della mamma
1915 кф Привид щастя Il fantasma della felicità
1915 ф Розчарування П'єро Il disinganno di Pierrot П'єрро
1915 ф Вампіри Les vampires Марфа Кутілофф (епізод II)
1915 кф Вампіри: Перстень-вбивця Les vampires: La bague qui tue Марфа Кутілофф
1915 кф Мрія Якоба Il sogno di Giacobbe
1915 кф Останній танець L'ultima danza
1916 ф Учень La pupilla Єлена
1916 кф Чиффонетта Chiffonnette Чиффонетта
1916 кф Це для сиріт C'est pour les orphelins вчителька
1916 кф Донька Іродіяди La figlia di Erodiade
1916 кф Серці і серця Cuore e cuori
1916 кф Вплив світла Effetti di luce
1917 кф Сабіна Sabina
1917 кф Конклав Il conclave
1917 кф Жертва Le sacrifice
1917 кф Друга дружина La seconda moglie
1917 ф Венера Віктрікс Venus Victrix Джалі
1917 ф Трагічний фінал імператора Калігули La tragica fine di Caligula imperator Eglé
1921 ф Атлантида L'Atlantide цариця Антінея
1926 ф Колиска бога Le berceau de dieu Саломе

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. — Т. 4. — С. 165. (рос.)
  4. Paris Dancer Dislikes US. Napierkowska, Soured by Her Arrest, Makes Some Warm Remarks. New York Times (Paris). April 27, 1913. Процитовано 2008-12-12. «Napierkowska, the Paris dancer, who has just returned from America, has made some very plain remarks on the subject of Americans. "Really, I have not brought away a single pleasant memory from the United States," she says. "What a narrow-minded people they are – how utterly impervious to any beautiful impression!» 

Джерела[ред. | ред. код]

Жорж Садуль. Всеобщая история кино. В 6-ти томах = Histoire générale du cinéma. — М. : Искусство, 1958-1982. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стася Наперковська