Стела Меша
| Стела Меша | |
| Дата створення / заснування | 840 до н. е. |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Йорданія |
| Місце розташування | Room 303d |
| Власник | French Stated |
| Видання або переклади | The Inscription on the Stele of Méšaʿd |
| Творець | Меша |
| Мова твору або назви | Moabited |
| Замовник | Меша |
| З матеріалу | базальт |
| Персонаж твору | Меша, Омрі, Хамос і Тетраграматон |
| У збірках | Department of Near Eastern Antiquities of the Louvred |
| Інвентарний номер | AO 5066 |
| Абетка | палеоєврейське письмо |
| Першовідкривач або винахідник | Frederick Augustus Kleind |
| Дата відкриття (винаходу) | 1868 |
| Місце відкриття | Дібан |
| Ширина | 60 см |
| Висота | 100 см |
| Товщина | 37 см |
| Вертикальна глибина | 60 см |
 | |
 Стела Меша у Вікісховищі | |
Координати: 31°29′56″ пн. ш. 35°47′08″ сх. д. / 31.49888900002777703° пн. ш. 35.785556000027774814° сх. д.
Стела царя Меша (відома у XIX столітті як «Моавітський камінь») є чорним базальтовим артефактом, що містить напис, зроблений у IX столітті до н. е. царем Моаву на ім'я Меша.
Знахідка[ред. | ред. код]
Стелу знайшов ельзаський священик Клайн у серпні 1868 року у Дібані на території сучасної Йорданії. Напис моавітською мовою, імовірно, містив понад 35 рядків, з яких перші 30 чудово збереглись, наступні ж за ними рядки мають лише уривки фраз, а принаймні два останні рядки цілком втрачено.
Розміри стели:
- висота — 124 см
- ширина — 71 см
- верхні кути закруглені, дещо звужена до гори.
Нині зберігається у Луврі. Є найбільш ретельним написом, що розповідає про північне Ізраїльське царство. Стела була зведена царем Меша у пам'ять про його перемоги та повстання проти Ізраїльського царства, що його він здійснив після смерті Ахава.
За рік після відкриття артефакту місцеві араби, які довідались, що стелу заберуть, розбили її на численні фрагменти. На щастя, Шарль Симон Клермон-Ганно до того зробив зі стели паперовий зліпок (пап'є-маше), що згодом дозволило зібрати й відновити значну частину артефакту.
Напис виконано однією з форм фінікійської абетки, однак має свої особливості. Літера Хет, що часто зустрічається у стелі, відрізняється за формою від традиційного написання.
Література[ред. | ред. код]
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- Biblia Hebraica Stuttgartensia. Published by Deutsche Bibelgesellschaft. Fifth and revised edition. 1997.
Посилання[ред. | ред. код]
- Меши стела // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Louvre collection [Архівовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |