Савка Степан Станіславович
| Савка Степан Станіславович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився |
17 вересня 1955 (68 років) с. Турівка | |||||
| Національність | українець | |||||
| Громадянство |
 Україна | |||||
| Діяльність | актор, фокусник, ілюзіоніст, маніпулятор | |||||
| Alma mater | Теребовлянський фаховий коледж культури і мистецтв і Київська муніципальна академія естрадного та циркового мистецтв | |||||
| У шлюбі з | Савка Галина Михайлівна | |||||
| Діти | Савка Мар'яна Степанівна і Савка Сергій Степанович | |||||
| Батьки | Савка Станіслав Степанович і Хомик Віра Антонівна | |||||
| Нагороди та премії | ||||||
| ||||||
|
| ||||||
Савка Степан Станіславович (нар. 17 вересня 1955, с. Турівка Підволочиського району на Тернопільщині) — український фокусник, ілюзіоніст. Народний артист України (1997). Чоловік Галини Савки — заслуженої артистки України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1972) та Київське естрадно-циркове училище (1975). Від 1975 року — артист «Укрконцерту», «Київконцерту».
Ведучий телепрограм «Вулик пана Савки», «На сьомому небі», «На вареники до Савки» (автор усіх — Галина Савка).
Член журі міжнародних конкурсів. Співзасновник Українського відділення Міжнародної культурно-освітньої асоціації у США. Співпрацює з Міжнародним доброчинним фондом «Українська хата». Співголова журі Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Майбутнє України — діти!»(2000)
Працює разом із дружиною, Заслуженою артисткою України Галиною Савкою.
Сім'я[ред. | ред. код]
Батько — Савка Станіслав Степанович, мати — Хомик Віра Антонівна, дружина — Савка Галина Михайлівна, заслужена артистка України, працює з чоловіком, дочка — Савка Мар'яна Степанівна, співачка, актриса, диктор телебачення, син — Савка Сергій Степанович, ілюзіоніст, фокусник, ведучий авторської телепередачі «Атака магії». Має трьох онуків.
Нагороди і досягнення[ред. | ред. код]
- 1997 — Народний артист України[1],
- 2006 — Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2006),
- 2003 — Медаль «За меценацтво» МДФ «Українська хата»,
- 2005 — Нагрудний знак «Знак Пошани» (Київ),
- 1987—1988 — Лауреат республіканського конкурсу артистів естради, міжнародних Конкурсів сучасної маґії (1987, 1-а і 2-а премії в жанрі маніпуляції та ілюзії, м. Карлові Вари, Чехія; 1988, м. Лодзь, Польща),
- 2000 — Лаурет Міжнародної премії «Дружба»,
- 2001 — лауреат премії «Слов'яни».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про присвоєння почесних звань України працівникам підприємств, установ, організацій міста Києва. Законодавство України (укр.). Процитовано 12 січня 2018.
Джерела[ред. | ред. код]
- Барна В., Мельничук Б. Савки — артисти оригінального жанру. Степан Станіславович, Галина Михайлівна.//Тернопільський енциклопедичний словник. ISBN 978-966-528-279-2
- Рудаков Микола. Гудуть бджоли, або Автограф на згадку.//Столиця: тижневик.№ 10(35),1997
- Рудаков Микола. Магія добра від Савки.//Вечірній Київ: газета.1997,30 вересня
- Рудаков Микола. Українські чародії.//Сільські вісті: газета.1997,10 липня.
- Рудаков Микола. Магія добра від пана Савки.//Гомін волі: газета, м. Підволочиськ.1997,26 липня
- Рудаков М. І. Автографи майстрів.— К. : Міжнародний доброчиний фонд «Українська хата», 2005. — 128 с.: фотогр. С.79-82— ISBN 966-7025-05-5.
| ||||||||||||||||||||||
