Жуковський Андрій Кіндратович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андрій Кіндратович Жуковський
Народився 1889(1889)
с. Дорофіївка (нині Підволочиського району), Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Помер 22 лютого 1951(1951-02-22)
Чикаго, США США
Поховання Український цвинтар святого Миколая
Громадянство Австро-Угорщина Австро-Угорщина УНР II Польська РеспублікаСША США
Національність українець
Діяльність адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права
Відомий завдяки Командував сотнею, яка 22 січня 1919 під час проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР у Києві забезпечувала охорону на Софіській площі
Alma mater Львівський університет
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Заклад Український вільний університет
Військове звання сотник армії УНР

Д-р Андрі́й Кіндра́тович Жуко́вський (нар. 1889, с. Дорофіївка Підволочиського району — пом. 22 лютого 1951, Чикаго, США) — адвокат, громадсько-політичний діяч, доктор права.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався у Підволочиську, українській гімназії Тернополя, правничому факультеті Львівського університету.

З початком Першої світової війни — в Легіоні УСС. Під час одного з боїв 1915 потрапив у російський полон, вивезений у табір вглиб Росії. Восени 1917 приїхав до Києва.

Працював у Міністерстві закордонних справ України, в лютому 1918 як член делегації УНР брав участь у переговорах у Бресті, що завершилися підписанням мирного договору та міжнародним визнанням УНР. Під час Визвольних змагань (від кінця 1917[1]) — четар куреня (згодом полку) УСС (командант Євген Коновалець). Згодом — сотник армії УНР, очолював артилерійську частину. Охороняв Центральну Раду в Києві. Командував сотнею, яка 22 січня 1919 під час проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР у Києві забезпечувала охорону на Софіській площі.

Після війни здобув докторський ступінь у Львівському університеті. До 1939 провадив адвокатську діяльність у Підволочиську. Після встановлення радянської влади восени 1939 вчителював. У квітні 1941 через загрозу арешту органами НКВС переїхав із родиною у село Голошинці Підволочиського району.

В роки Другої світової війни очолював Український благодійний комітет, який надавав допомогу військовополоненим. Наприкінці війни еміґрував до Чехо-Словаччини, звідти — до Західної Німеччини у місто Мюнхен, де працював в Українському вільному університеті. 1948 — переїхав до США, де помер.

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волинський Б, Гасай Є. Жуковський Андрій Кіндратович… — С. 583.