Нестор (Писик)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестор
Архієпископ Тернопільський і Кременецький Нестор (Писик) - 13062474.jpg
Архієпископ Тернопільський і Кременецький
(до 13 травня 2017 — Тернопільський, Кременецький і Бучацький;
до 20 жовтня 2012 — Тернопільський і Бучацький;
до 23 січня 2012 — єпископ)
з 5 березня 2006
Обрання: 28 лютого 2006
Церква: УПЦ КППЦУ
Попередник: Василій (Боднарчук)
Іов (Павлишин)
 
Ім'я при народженні: Андрій Анатолійович Писик
Народження: 22 травня 1979(1979-05-22) (40 років)
Підволочиськ, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Чернецтво: 26 жовтня 2000
Єп. хіротонія: 5 березня 2006
Хто рукоположив у єпископа Філарет (Денисенко)
Нестор у Вікісховищі?

Нестор (у миру Пи́сик Андрі́й Анато́лійович; нар. 22 травня 1979(19790522), смт Підволочиськ Тернопільської області — український релігійний діяч, архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — Української Православної Церкви Київського Патріархату), архієпископ Тернопільський і Кременецький.

Навчання[ред. | ред. код]

У 1996—1999 роках навчався в Київській Духовній Семінарії, після закінчення якої в 1999 р. продовжив навчання в Київській Духовній Академії. Завершив навчання в КДА у 2003 р. з присвоєнням вченого ступеня кандидата богослів'я за роботу «Досвід православної антропології в творіннях св. Отців та монашеській традиції». Того ж року призначений викладачем КДАіС.

Служіння[ред. | ред. код]

Архієпископ Нестор у м. Дубно, 2.08.2016

26 жовтня 2000 р. намісником Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря єпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм пострижений у чернецтво з нареченням імені Нестор (на честь преподобного Нестора Літописця). Того ж року рукоположений на ієродиякона.

28 травня 2001 р. Святійший Патріархом Філаретом рукоположений на ієромонаха.

З 10 листопада 2003 р. — секретар Патріарха.

З 22 лютого 2005 р. — намісник Свято-Феодосіївського монастиря м. Києва.

Рішенням Священного Синоду від 28 лютого 2006 р. обраний на єпископа Тернопільського і Бучацького[1]. Очолена Святішим Патріархом Філаретом архієрейська хіротонія відбулася 5 березня 2006 у Володимирському кафедральному соборі Києва.

Удостоєний вищих церковних нагород: Ордену Святого Юрія Переможця (14 грудня 2006).

23 січня 2012 Указом Святійшого Патріарха Філарета возведений в сан архієпископа.

Рішенням Священного Синоду від 13 травня 2012 року (журнал № 19) призначений керуючим Тернопільсько-Кременецькою єпархією (за сумісництвом)[2].

З 25 травня 2018 призначений капеланом Пласту — Національної скаутської організації України від УПЦ КП[3].

15 грудня 2018 взяв участь в Об'єднавчому соборі українських православних церков.

1 березня 2019 року архієпископ освятив домовий храм у військовій частині А 3200 в Бережанах. Також він освятив антимінси для храмів, парафії яких перейшли з УПЦ МП до ПЦУ. Йому співслужили настоятель храму на честь Юрія Переможця військовий капелан прот. Олег Дрюченко, Бережанський благочинний прот. Іван Сіверський, прот. Михайло Бісовський, прот. Андрій Коваль, свящ. Володимир Зубілевич.[4][5]

24 травня 2019 року рішенням Священного Синоду ПЦУ призначений головою Синодального управління взаємодії з молодіжно-патріотичними громадськими об’єднаннями.[6]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Журнали засідань Священного Синоду за 2006 рік - УПЦ КП. www.cerkva.info. Процитовано 2019-05-22. 
  2. Архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький НЕСТОР. www.cerkva.info. Процитовано 2018-12-14. 
  3. Архієпископа Тернопільського та Кременецького Нестора призначено Капеланом Пласту від УПЦ КП. Пласт – український скаутинг (uk). 2018-07-23. Процитовано 2018-12-14. 
  4. Тернопільський архієпископ Нестор освятив домовий храм у військовій частині в Бережанах (Фото). Газета Місто (uk). 2019-03-02. Процитовано 2019-03-03. 
  5. НОВИЙ ХРАМ - Синодальне управління військового духовенства. www.suvd.com.ua. Процитовано 2019-03-03. 
  6. Синод ПЦУ ухвалив кадрові рішення та призначив єпископа для грекомовних вірних в Україні. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2019-05-24. Процитовано 24 травня 2019.