Стефан (Веляновський)
| Стефан (Веляновський) | |||
_(cropped).jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| з 9 жовтня 1999 | |||
| Обрання: | 9 жовтня 1999 рік | ||
| Церква: | Македонська православна церква | ||
| Попередник: | Михаил (Гогов) | ||
| |||
| 1989 — 9 жовтня 1999 | |||
| Церква: | Македонська православна церква | ||
| Попередник: | єпархія заснована | ||
| Наступник: | Іоанн (Вранишковський) | ||
| |||
| 12 липня 1986 — 1989 | |||
| Церква: | Православна церква Македонії | ||
| Альма-матер: | Богословський факультет Белградського університету | ||
| Діяльність: | священнослужитель | ||
| Народження: | 1 травня 1955 (68 років) Dobruševod, Могила (община), Північна Македонія | ||
| Священство: | 6 липня 1986 року | ||
| Чернецтво: | 3 липня 1986 року | ||
| Єп. хіротонія: | 12 липня 1986 року | ||
Архиєпископ Стефан (в миру Стоян Веляновский, мак. Стојан Вељановски; (1 травня 1955, Dobruševod, Могила (община))) — предстоятель Православної церкви Македонії[1], Архієпископ Охридський і Македонський і митрополит Скопский (з 1999).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1 травня 1955 року в селі Добрушево на півдні Соціалістичної Республіки Македонія.
У 1969 році поступив В македонську православну семінарію Климента Охридського в Скоп'є, яке закінчив у 1974 році. У тому ж році поступив на богословський факультет Бєлградського університету, який закінчив у 1979 році.
У тому ж році повернувся в Македонію і рішенням Синоду неканонічної Православної церкви Македонії призначений вчителем в православну семінарію Климента Охридського.
У 1980 році зарахований до аспірантури Інституту святого Миколая в Барі, Італія, в якій спеціалізувався на патристиці і візантології. У 1982 році закінчив аспірантуру.
Після повернення в Югославію, з 1982 по 1987 роки був професором по кафедрі Старого Завіту і патрології на богословському факультеті Скопского університету.
2 липня 1986 року був пострижений у чернецтво в монастирі Святого Наума, 3 липня висвячений у сан ієродиякона, а 6 липня — в сан ієромонаха.
12 липня 1986 року хіротонісаний в єпископа Злетовско-Струмичского з возведенням у сан митрополита.
В наступні роки був деканом богословського факультету Скопийского університету, прес-секретарем Синоду Православної церкви Македонії, головним редактором церковної газети «Црковен Живот» і головним секретарем архієпископа Охридського і Македонського.
З 1987 по 1989 роки тимчасово керував Американсько-Канадською єпархєю.
У 1989 році Злетовско-Струмичська єпархія, яку він очолював, була розділена на Брегалнишську на чолі з митрополитом Стефаном і Струмишську на чолі з митрополитом Гораздом (Дмитрієвським)[2].
У 1990 році призначений ректором православної семінарії в Скоп'є.
На церковно-народному соборі, який відбувся 9 жовтня 1999 року в соборному храмі Святої Софії в Охриді, був обраний і 10 жовтня настолован як п'ятий глава Православної церкви Македонії, і з тих пір він виконував обов'язки архієпископа Охридського і Македонського[3].
11 грудня 2009 р. зустрівся із заступником голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату Миколою Балашовим. Тоді Балашов сказав: що незалежна держава повинна мати "незалежну церкву", і це повинно означати процес надання автокефалії Македонської ПЦ[4].
11 травня 2015 року зустрівся з Патріархом Болгарським Неофітом у кафедральному Олександро-Невському соборі Софії[5].
У кінці січня 2020 року подякував Вселенському патріарху Варфоломію за те що він прийняв апеляцію від нього.[6]
У кінці лютого 2021 року архієпископ Стефан направив патріарху Сербської ПЦ Порфирію листа, у якому висловив сподівання, що з його правлінням "проявиться істинна християнська любов, а міжцерковні відносини будуть розвиватися в інтересах наших близьких народів та Церков".[7]
24 травня 2022 року на спільній літургії в Скоп’є патріарх Сербської Православної Церкви повідомим Архієпископу Стефану що «приймає автокефалію» Охридської Архієпископії. Священний Собор СПЦ доручив Синоду у співпраці з Архієпископом Охридським Стефаном та Синодом МПЦ опрацювати всі технічні та організаційні деталі, щодо визнання автокефалії МПЦ іншими помісними церквами.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Македонська церква не визнана світовим православ'ям як автокефальна та не внесена у Диптих православних церков
- ↑ Горан Постоловски Историски аспект на Брегалничката епархија — специјалистички труд — Штип, мај, 2013 стр. 59
- ↑ Архиепископ Охридски и Македонски, г.г. Стефан. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 27 січня 2020.
- ↑ Dnevnik, Агенция Фокус, в. Македонската църква е готова да приеме статут на "самостоятелна църква". dveri.bg (bg-bg) . Процитовано 4 жовтня 2020.
- ↑ Глава непризнанной Македонской Православной Церкви встретился с Болгарским Патриархом — Новости — Церковно-Научный Центр «Православная Энциклопедия»
- ↑ МОНИТОРИНГ СМИ: Автокефалия для Северной Македонии в этом году? Патриарх Варфоломей послал «обнадеживающий знак» (+ ВИДЕО) — Credo.Press. credo.press. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 27 січня 2020.
- ↑ РЕПОРТАЖ: «Верим в перемены…». Македонская Церковь надеется найти общий язык с Сербской (+ ДОКУМЕНТ) — Credo.Press. credo.press. Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 2 березня 2021.