Патристика

Патристика — у філософії загальна назва напряму, заснованого Отцями церкви. У теології — це сукупність вчень отців церкви та авторитетних церковних письменників I—VIII століть (патрологія при цьому розглядається як наука про патристику, що включає також відповідні філологічні, джерелознавчі, текстологічні, історичні аспекти).

Pier Francesco Sacchi 1516, Чотири вчителі Церкви представлені з атрибутами чотирьох євангелістів: св. Августин з орлом, св. Григорій Великий з биком, св. Ієронім з ангелом, св. Амвросій з крилатим левом

У філософії

Філософія Середньовіччя не тільки започатковується в античному світі, а й має в його межах свою класику — і саме нею є патристика. В історії філософії це поняття використовується для позначення християнських теологічних та філософських вчень І–VIII століть, коли їхні представники — Тертуліан, Климент Александрійський, Ориген, Аврелій Августин захищали християнську доктрину від філософії язичників, юдейського світогляду, державної влади, яка спиралася на міфологічні уявлення про дійсність. З III століття патристика, навпаки, починає пристосовуватися до теоретичної форми світогляду — філософії, використовує неоплатонізм для обґрунтування християнського віровчення.

У теології

В теології патристика є частиною догматики (часто як історія догми) чи патрології (як один з об'єктів дослідження). Іноді патристика ототожнюється з патрологією. У православній церкві поширене (однак не загальноприйняте) розуміння патристики (і, відповідно, патрології) не як класичного періоду розвитку богословської думки, а як сукупності богословських учень взагалі, тобто без завершення періоду у VIII столітті. Тому у православній літературі можна іноді зустріти терміни «давньоруська патристика», «румунська патристика», «патристика XIX століття» і под. Це робиться з метою підкреслення єдності і тяглості богословської думки в Церкві.

Основні представники

• Юстин Філософ (прибл. 100 р. — прибл. 165 р.)
• Тертуліан (прибл. 160 р. — прибл. 225 р.)
• Аврелій Августин (прибл. 354 р. — прибл. 430 р.)
• Климент Александрійський (прибл. 150 р. — прибл. 215 р.)
• Іреней Ліонський (прибл. 120 р. — прибл. 202 р.)
• Василій Великий (прибл. 330 р. — 379 р.)
• Григорій Богослов (прибл. 329 р. — прибл. 389 р.)
• Григорій Ниський (прибл. 330 р. — прибл. 395 р.)
• Максим Сповідник (580—662 рр)
• Іван Золотоустий (прибл. 347 р. — прибл. 407 р.)
• Іван Дамаскин (пом. 749 р.)

Особливості і розвиток

Спочатку патристика відстоювала догмати християнської релігії в боротьбі проти міфології, утверджувала несумісність релігійної віри з язичництвом (насамперед — з філософією гностицизму). Починаючи з III століття, патристика намагається пристосувати філософію неоплатонізму для обґрунтування принципів пізнання Бога. Головними ідеями патристичної теології є монотеїзм, супранатуралізм та креаціонізм: супранатуралізм та креаціонізм — визнання надприродності та трансцендентальності Бога, його абсолютної влади над світом, який він створив з нічого, його абсолютної благодаті та справедливості. Патристикою людина тлумачиться як Божа істота, чия істинна і первісна сутність була викривлена після гріхопадіння. Головним для патристики є пізнання шляху до Бога (богопізнання), спонукання рухатися цим шляхом задля досягнення єдності з Богом (теозис), що єдине може повернути людину до її первісного «негріховного» стану.

Ключові фігури

• Климент Римський (прибл. 35 — прибл. 101)
• Ігнатій Антіохійський (прибл. 35 — прибл. 108)
• Арістідіос Афінський (пом. 140 р.)
• Полікарп Смірнський (прибл. 69 — прибл. 155)
• Таціан Асірійський (прибл. 120 — прибл. 180)
• Мелітон Сардійський(пом. 180 р.)
• Теофіл Антіохійський (пом. 184)
• Афенагорос Афінський (прибл. 133 — 190)
• Іполит Римський (прибл. 170 — прибл. 235)
• Юлій Африкан (прибл. 160 — прибл. 240)
• Ориген (прибл. 185 — прибл. 254)
• Мінуцій Фелікс (пом. ~250)
• Кипріян Карфагенський (пом. 258)
• Понтій Карфагенський (пом. 259)
• Діонісій Александрійський (пом. 264)
• Діонісій Римський (прибл. 200 — прибл. 268)
• Григорій Неокесарійський (прибл. 213 — прибл. 270)
• Анатолій Ладокейський (пом. 283)
• Вікторін Пітавійський (пом. 304)
• Памфил Кесарійський (пом. 309)
• Методій Олімпійський (пом. прибл. 311)
• Лактанцій (прибл. 250 — прибл. 325)
• Александр Александрійський (пом. 328)
• Арнобій Афр (пом. 330)
• Євсевій Кесарійський (прибл. 260 — прибл. 340)
• Євсевій Нікомедійський (пом. 342)
• Афраатос(прибл. 280 — прибл. 345)
• Пахомій Великий (прибл. 292 — прибл. 348)
• Антоній Великий (прибл. 251 — прибл. 356)
• Осій Кордубський (прибл. 256 — прибл. 357)
• Євсевій Емесський (прибл. 300 — прибл. 360)
• Євстахій Антіохійський (пом. 360)
• Потаміус (пом. 360)
• Іларій Піктавійський (прибл. 310 — прибл. 368)
• Євсевій з Верчеллі (прибл. 283 — прибл. 371)
• Люцифер з Кальярі (пом. 371)
• Афанасій Великий (прибл. 296 — прибл. 373)
• Єфрем Сирин (прибл. 306 — прибл. 373)
• Маркелл Анкірський (пом. 374)
• Зенон Веронський (прибл. 300 — прибл. 380)
• Аполінарій Лаодикійський (пом. 382)
• Амбросіастер (пом. 384)
• Кирило Єрусалимський (прибл. 313 — прибл. 386}})
• Тихоній Африканський (пом. 390)
• Немесій (пом. 390)
• Діодор Тарський (пом. 390)
• Паціан Барселонський (прибл. 310 — прибл. 391)
• Григорій Ельвірський (пом. 392)
• Фебадій Аженський (пом. 392)
• Мартин Турський (прибл. 313 – c. 397)
• Амвросій Міланський (прибл. 340 — прибл. 397)
• Дідим Сліпець (прибл. 313 — прибл. 398)
• Сиріцій Римський (прибл. 334 прибл. 399)
• Евагрій Понтійський (прибл. 345 — прибл. 399)
• Вікторин Афр (пом. 400)
• Оптатос (пом. 400)
• Публіліус (пом. 400)
• Руфіній Сирійський (пом. 401)
• Анастасій Римський (пом. 401)
• Єпіфаній Кіпрський (прибл. 310 — прибл. 403)
• Амфілохій Іконійський (пом. 403)
• Хроматос Аквілейський (пом. 407)
• Гауденцій Брешійський (пом. 410)
• Терезія Нолійська (пом. 410)
• Макарій Магнезійський (пом. прибл. 410)
• Руфін Аквілейський (прибл. 345 — прибл. 411)
• Феофіл Александрійський (пом. 412)
• Пруденцій (прибл. 348 — прибл. 413)
• Нікетас Ремесіанський (прибл. 335 — прибл. 414)
• Сінесій (прибл. 373 — прибл. 414)
• Іоан ІІ Єрусалимський (пом. 417)
• Сульпіцій Север (прибл. 360 прибл. 420)
• Маруфа Мартиропольський (пом. 420)
• Марціан Капелла (пом. 420)
• Паулінос Медіоланський (пом. прибл. 422)
• Северіан Гавальський (прибл. 380 — прибл. 425)
• Аттик Константинопольський (пом. 425)
• Єронім (прибл. 347 — прибл. 430)
• Палладій Галатійський (прибл. 363 — прибл. 430)
• Ніл Синайський (пом. 430)
• Паулін Ноланський (прибл. 354 — прибл. 431)
• Філіп Сідський (прибл. 380 — прибл. 431)
• Іван Касіян (прибл. 360 — прибл. 435)
• Раббула Едеський (пом. 435)
• Поссідій (пом. 437)
• Іссаак Вірменський (прибл. 354 — прибл. 439)
• Філосторгос (прибл. 368 — прибл. 439)
• Сократ Схоластик (прибл. 380 — прибл. 439)
• Гоноратус Антоній (пом. 440)
• Флавій Луций Декстер (прибл. 368 — прибл. 444)
• Кирило Александрійський (прибл. 376 — прибл. 444)
• Еухеріос Ліонський (прибл. 380 — прибл. 449)
• Хіларій з Арля (прибл. 403 — прибл. 449)
• Поемен (прибл. 340 — прибл. 450)
• Петро Хрисолог (прибл. 380 — прибл. 450)
• Езнік Гогбатши (прибл. 380 — прибл. 450)
• Созомен(прибл. 400 — прибл. 450)
• Агафангел Вірменський (пом. прибл. 450)
• Кводвультдеус Карфагенский (пом. 450)
• Вікент Лерінський (пом. 450)
• Ісидор Пелусійський (пом. 450)
• Маріус Меркатор (прибл. 390 — прибл. 451)
• Сальвіан (прибл. 405 — прибл. 451)
• Проспер Тірон (прибл. 390 — прибл. 455)
• Симеон Стовпник (прибл. 390 — прибл. 459)
• Ісаак Антіохійський (пом. 460)
• Арнобій Молодший (пом. 460)
• Патрик Ірландський (прибл. 385 — прибл. 461)
• Лев I Римський (прибл. 400 прибл. 461)
• Шенуте (прибл. 348 — прибл. 466)
• Феодорит Кирський (прибл. 393 — прибл. 466)
• Геннадій Константинопольський (пом. 471)
• Єгіше (прибл. 410 — прибл. 475)
• Тимофій ІІ Александрійський (пом. 477)
• Яків Цуртавелі (пом. прибл. 483)
• Віктор Вітенський (прибл. 430 — прибл. 484)
• Вігіліус Тапській (пом. 484)
• Діадох Фотікійський (прибл. 400 — прибл. 486)
• Мовсес Хоренаці (прибл. 410 — прибл. 490)
• Сідоній Аполлінарій (прибл. 430 — прибл. 490)
• Ауспіцій Тульський (пом. 490)
• Ісая Відлюдник (пом. 491)
• Геласій I (пом. 496)
• Геннадій Масалійський (пом. 496)
• Нонн Панополітанський (пом. 500)
• Антіпатер Бострійський (пом. 500)
• Нарсай Нісібійський (прибл. 399 — прибл. 502)
• Юліан Померій (пом. 505)
• Газар Парпеций (прибл. 442 — прибл. 510)
• Іоан Руф (прибл. 450 — прибл. 518)
• Еней Газский (пом. 518)
• Алцим Екдіцій Авіт (прибл. 450 — прибл. 519)
• Яков Серугський (прибл. 451 — прибл. 521)
• Еннодій Фелікс (прибл. 474 — прибл. 521)
• Філоксен Маббугський (пом. 523)
• Боецій (прибл. 477 — прибл. 524)
• Фульгенцій Руспійський (прибл. |467 — прибл. 533)
• Євгіппій (прибл. 460 — прибл. 535)
• Захарій Ритор (прибл. 465 — прибл. 536)
• Север Антіохійський (прибл. 465 — прибл. 538)
• Цезарій з Арля (прибл. 470 — прибл. 542)
• Бенедикт Нурсійський (прибл. 480 — прибл. 547)
• Фульгенций Ферандос (пом. 547)
• Козьма Індикоплевст (пом. 550)
• Примасіус Хадрументійський (пом. 560)
• Авва Доротей (прибл. 505 — прибл. 565)
• Іоанн Філопон (прибл. 490 — прибл. 570)
• Гільдас Мудрий (прибл. 500 — прибл. 570)
• Віктор Туннунський (пом. 570)
• Іван Малала (прибл. 491 — прибл. 578)
• Мартін Брагський (прибл. 520 — прибл. 580)
• Петро ІІІ Антіохійській (прибл. 550 — прибл. 591)
• Григорій І Антіохійській (пом. 593)
• Євагрій Схоластик (прибл. 536 — прибл. 594)
• Григорій Турський (прибл. 538 — прибл. 594)
• Іоанн IV Постник (пом. 595)
• Давид Анахт (пом. 600)
• Лонгін Енатонський (пом. 600)
• Леандер Севільський (прибл. 534 — прибл. 601)
• Григорій I Римський (прибл. 540 — прибл. 604)
• Еулогій Александрійський (пом. 608)
• Венанцій Фортунат (прибл. 530 — прибл. 609)
• Ісидор Севільський (прибл. 560 — прибл.626)
• Грегорі з Агрідженто (прибл. 559 — прибл. 630)
• Феофілакт Сімокатта (прибл. 580 — прибл. 630)
• Андрій Кесарійський (прибл. 563 — прибл. 637)
• Софроній Єрусалимський (прибл. 560 — прибл. 638)
• Іван Ліствичник (прибл. 579 — прибл. 649 )
• Ананія Ширакаці (прибл. 610 — прибл. 685)
• Ісаак Ніневійський (пом. 700)
• Яков Едеський (прибл. 640 — прибл. 708)
• Беда Преподобний (пом. 735)

Див. також

• Патрологія
• Грецька патрологія (серія)
• Латинська патрологія (серія)
• Patrologia Orientalis — збірка творів християнських авторів на сирійській, армянський, арабській, грузинській, церковно-словянській, коптскій та ін. мовах; третя частина «Полного курса патрології» (Patrologiæ Cursus Completus).

Джерела

• Філоненко М. Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Література

• Ю. Іщенко. Патристика // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 470. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• О. Сирцова. Патристика в українській культурі // ФЕС, с.471

Посилання

• Патристика // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Патристика // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 192-193.
• Патристика // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 382. — ISBN 978-966-439-921-7.