Страсті

Страсті, пасіон (лат. passio — страждання) — вокально-драматичне храмове дійство для солістів, хору і оркестру на євангельський текст про страждання і смерть Христа. В церковну практику страсті увійшли в IV столітті. У середньовіччі розрізняли два роди страстей — хоральну (оперту на григоріанський хорал) і драматичну.

В XVI ст. перетворились в самостійну форму духовної музики, певний час співіснували страсті одноголосні і багатоголосні, що писалися за зразком мотетів. Розквіту жанру сприяло введення національних мов у богослужіння в епоху реформації. У XVIII столітті композитори стали відходити від канонічного тексту і вживати також поетичний.

Найвищого рівня жанр досяг у творчості Й. С. Баха («Страсті за Матвієм», «Страсті за Йоаном»), Л. Бетховена («Христос на оливковій горі»), Ш. Гуно, Ф. Ліста, Л. Шпора та ін. В кінці XX століття до жанру страстей зверталися К. Пендерецький («Страсті від Луки»), А. Пярт («Страсті за Йоаном»).

Джерела

• Юрій Юцевич. Музика: словник-довідник. — Тернопіль, 2003. — 404 с. — ISBN 966-7924-10-6. (html-пошук по словнику, djvu)
• Історія жанру пасіонів(пол.)