Суві-Анне Сіімес
| Суві-Анне Сіімес | |
|---|---|
| фін. Suvi-Anne Siimes | |
 Суві-Анне Сіімес у липні 2009 року | |
| Членкиня парламенту Фінляндії | |
| 24 березня 1999 — 20 березня 2007 | |
| Міністр фінансів, міністр житлово-комунального господарства, міністр розвитку | |
| 15 квітня 1999 — 16 квітня 2003 | |
| Прем'єр-міністр | Пааво Ліппонен |
| Попередник | Йоуко Скіннарі |
| Наступник | Улла-Мадж Відероос |
| Міністр культури Фінляндії | |
| 4 вересня 1998 — 14 квітня 1999 | |
| Прем'єр-міністр | Пааво Ліппонен |
| Попередник | Клаес Андерссон |
| Наступник | Суві Лінден |
| Громадянство |
 Фінляндія |
| Освіта | Гельсінський університет |
| Політична партія | Лівий альянс |
| У шлюбі з | Карі Пенккіль |
Сіні Маарія Суві-Анне Сіімес (фін. Sini Maaria Suvi-Anne Siimes; нар. 1 червня 1963, Гельсінкі, Фінляндія) — фінська політикиня, колишня членкиня Комітету закордонних справ, делегат від Фінляндії в Раді Північних країн, колишня голова Лівого альянсу Фінляндії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ранні роки[ред. | ред. код]
Народилася 1 червня 1963 року в Гельсінкі в родині викладачів, дитинство провела в районі Малмі[1]. Закінчила школу, навчалася в Гельсінському університеті за спеціальністю практична філософія, згодом перейшла на спеціальність економіка. У 1993 році отримала ступінь бакалавра політичних наук[2][3].
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
За словами самої Сіімес, вона потрапила у політику випадково. Вона приєдналася до Лівого альянсу незадовго до муніципальних виборів 1992 року. До свого обрання до парламенту Сіімес була членкинею муніципальної ради і правління Похья в 1993—1998 роках[3].
Сіімес стала головою Лівого альянсу у 1998 році, коли Клаас Андерссон залишив цю посаду, перейшовши на посаду міністра культури першого уряду Ліппонена. Сіімес була вперше обрана депутатом на виборах 1999 року, пропрацювавши рік міністром культури і головою своєї партії. У другому уряді Ліппонена, сформованому після цих виборів, Сіімес була другим міністром фінансів і міністром житлового будівництва, а на заключних етапах також міністром співробітництва з метою розвитку.
У 2003 році, після того як партія перейшла в опозицію, Сіімес стала членом парламенту від парламентської групи Лівого альянсу.
У січні 2004 року головний редактор газети «Кансан Уутістен» Юр'є Раутіо оголосив, що залишає посаду головного редактора газети й одночасно виходить із партії. Раутіо розкритикував Лівий альянс за відмову від своїх ідей і розкритикував політику Сіімес як популістську[4].
У січні 2005 року Сіімес на зустрічі з представниками парламентської групи і лівого союзного руху «Ай» оголосила, що якщо Яакко Лааксо буде прийнятий як кандидат на парламентських виборах 2007 року, вона покине партію[5]. Сіімес не прийняла політику безпеки Лааксо і його прихильників.
Яакко Лааксо не був виключений зі списку кандидатів Лівого альянсу. Тоді Сіімес подала у відставку з посади голови партії, відмовилася висувати свою кандидатуру на парламентських виборах і заявила, що навіть не голосуватиме за Лівий альянс, поки колишні та нинішні учасники-таїстоїсти є його кандидатами[6]. 1 березня 2006 року Сіімес оголосила, що йде з поста керівництва Лівого альянсу і не збирається знову балотуватися на парламентських виборах 2007 року[7].
Після політики[ред. | ред. код]
На європейських виборах 2009 року Сіімес підтримала Рісто Пенттілу, кандидата від Національної коаліційної партії[8].
Після відходу з політики Сіімес у 2007—2011 роках обіймала посаду генерального директора асоціації фармацевтичної діяльності. У вересні 2011 року була обрана головою захисної організації фінських страховиків трудових пенсій[9]. Діяльність Сіімес також зазнала критики на цій посаді[10][11].
Сім'я[ред. | ред. код]
Має трьох дітей (Ніколаос, Ірінья і Ольга), одружена з доктором Карі Пенккілем[12].
Роботи[ред. | ред. код]
- Американський щоденник та інші записи. Публікації Фонду Юр'є Сіроли 1/2000. Гельсінкі. ISBN 951-9455-72-8.
- Приховані образи політики. Гельсінкі: Отава, 2002. ISBN 951-1-17715-X.
- Небо починається з землі. Листи (з монахинею Кристодул). 2006.
- Конкурс. 2006.
- Фасад політики. Гельсінкі: Отава, 2007. ISBN 978-951-1-21469-4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Siimes, Suvi Anne. Minun Malmini (фін.). University of Helsinki. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
- ↑ Suvi-Anne Siimes (фін.). City. 16 березня 2001. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ а б Suvi-Anne Siimes (фін.). Eduskunta Riksdagen. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Yrjö Rautio erosi Kansan Uutisista ja vasemmistoliitosta (фін.). Kaleva. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Suvi-Anne Siimes: Politiikan julkisivu (фін.). с. 185.
- ↑ Suvi-Anne Siimes: Politiikan julkisivu (фін.). с. 187.
- ↑ Siimes eroaa puolueensa johdosta (фін.). Yle Uutiset. 1 березня 2006. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Suvi-Anne Siimes: Syrjähypystä kunnon loikkaus (фін.). Iltalehti. 14 травня 2009. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Losonen, Katja (13 квітня 2011). Suvi-Anne Siimes nousee työeläkevakuutusyhtiöiden etujärjestön johtoon (фін.). HS. Архів оригіналу за 8 квітня 2014.
- ↑ Keskinen, Juha (27 лютого 2013). Raju ristiriita työeläkejärjestössä: Suvi-Anne Siimes jyräsi ikääntyneet (фін.). Iltalehti. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Suvi-Anne Siimes iski ay-liikettä eläketiedotuksella. KU (фін.). 12 січня 2012. Процитовано 14 листопада 2023.
- ↑ Jokinen, Juha Veli (21 липня 2019). Suvi-Anne Siimes ja Kari Penkkilä naimisissa jo 31 vuotta - tältä he näyttävät nyt (фін.). Iltalehti. Процитовано 14 листопада 2023.