Суглинки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Суглинки (англ. loam, нім. Lehm m) — пухкі глинисті відклади.

Загальний опис[ред.ред. код]

Суглинки — відклад, в якому 30-50% дрібнодисперсних частинок, діаметром меншим за 10 мкм (0,01 мм), та 70-50% уламкового матерiалу фракцiй бiльших за 0,01 мм. У суглинків звичайно присутні близько 10 — 30% надтонких глинистих частинок d менше 0, 005 мм, які й обумовлюють основні їхні фізико-технічні показники. Характерною ознакою суглинків є число пластичності в межах від 7 до 17. Іноді суглинки збагачені органічною речовиною і водорозчинними солями (в аридних областях). Походження суглинків звичайно континентальне. Використовуються як сировина для виробництва цегли. Термін, широко застосовується у ґрунтознавстві, інженерній геології, четвертинній геології.

Враховані Державним балансом запасів України запаси суглинку категорій А+В+С1 складають 1472234 тис. м.куб, категорії С2 — 57821 тис. м.куб. З них розробляються відповідно 648923/16456 тис. м.куб.

Окремі різновиди[ред.ред. код]

Суглинки валунні — містять значну домішку безладно розподілених валунів. Найчастіше являють собою морени, однак можуть мати й інший генезис, наприклад, селевий, делювіальний.

Суглинки лесовидні — пухкі породи схожі на лес (крупність зерен, пористість і т. д.), але для них характерна більша глинистість, присутність грубого піщаного й навіть галькового матеріалу, наявність шаруватості. Розрізняють суглинки лесовидні різного походження — річкового, озерного, алювіального, пролювіального й ін.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]