Судче
село Судче | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Камінь-Каширський район |
Рада | Любешівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA07040030360013531 |
Основні дані | |
Засноване | 1278 |
Населення | 1105 |
Площа | 205 км² |
Густота населення | 5,39 осіб/км² |
Поштовий індекс | 44250 |
Телефонний код | +380 3362 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°44′3″ пн. ш. 25°35′0″ сх. д. / 51.73417° пн. ш. 25.58333° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
145 м |
Водойми | оз. Судченське |
Місцева влада | |
Адреса ради | 44250, Волинська обл., Любешівський р-н, с.Судче, вул.Ланевича,15а |
Сільський голова | Хвальчик М. Ф. (станом на 01.03.14) |
Карта | |
Мапа | |
|
Су́дче — село в Україні, у Камінь-Каширському районі Волинської області.
Вперше село згадується в письмових джерелах у 1278 році.[1]
Населення становить 1105 осіб.
Старожили розповідають кілька легенд про походження назви та власне заснування села.
- У давнину на цій території було засновано суд, що відав злочинами навколишніх населених пунктів. Тому і стали називати поселення «Судилище» або просто «Судче»
- Колись на території села було багато лісів, тому перші поселенці, щоб захиститись від диких звірів, будували своє житло на сучках дерев. От і стали називати поселення «Судче», тобто «те, що на сучках.»
Село Судче знаходиться в Волинські області Любешівському району (поштовий індекс 44250). До 10 серпня 2017 року — центр сільської ради, розташоване за 12 кілометрів від районного центру.
Кліматичні умови села характеризуються такими показниками: тривалість періоду активної вегетації −154 −155 днів з сумарними температурами 23 — 30° С, з сумами опадів за цей період 330 мм (річні — 550—560 мм). Спостерігається недостатність вологи у піщаних дерново-підзолистих ґрунтах. Початок весни тут запізнюється на кілька днів, а заплави надовго покриваються талими водами.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1107 осіб, з яких 536 чоловіків та 571 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1094 особи.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,37 % |
білоруська | 0,36 % |
російська | 0,27 % |
Від старшого покоління можна почути місцевий говір, наприклад:
- вежінуть — виженуть;
- гєнчій — інший;
- гетой — цей;
- цибахє —цибуля (пір"я);
- запузневся — запізнився;
- коб — якби, щоб;
- окалєвся — забруднився.
Поширений суржик.
Зустрічаються слова, які походять з польської, наприклад:
- ровер — велосипед;
- крупник — молочна пшоняна каша;
- трускавкє — полуниці.
В селі діє Церква Преподобної Параскеви Сербської, яка починає своє історію з XIX ст.
У місцевому парку, неподалік озера, знаходиться пам'ятка односельчанам, які загинули у роки Великої вітчизняної війни у 1941—1945 рр.
Також, неподалік села знаходиться могила євреїв. Напис «Тут поховані євреї — мешканці сіл Любешівського району, розстріляні німецько-фашистськими загарбниками та поліцією в серпні 1942 року. Пам'ятаємо їх!»
За селом знаходиться ще одна історична пам"ятка — могили воїнів, що загинули в 1916 році. [1] [Архівовано 5 квітня 2017 у Wayback Machine.]
У селі є хор, що співає переважно народні пісні під час святкування державних свят та Дня села.
Жителі села мають змогу користуватися Сільською бібліотекою (розміщена у приміщенні сільської ради) та бібліотекою школи.
Футбольна команда.
До п'ятдесятиріччя встановлення Радянської влади в селі було закладено парк. П'ятдесят два ряди, бо на той час партійна організація в селі нараховувала п'ятдесят два комуністи. Кожен комуніст сам копав ями свого ряду, а потім спільними зусиллями комсомольської організації було посаджено парк.
У селі функціонує дитячий дошкільний заклад та Судченська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.
- Оніщук Владислав Іванович (1998—2022) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Хрупчик Іван Васильович (1993—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни[5].
- ↑ Петро Кравчук. «Книга рекордів Волині», 2005, с. 17
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Книга пам'яті. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 2 лютого 2019.
- Су́дче // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.468
- Погода в селі Судче [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Історія села [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Судче.UA — неофіційний сайт села [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Церква-Преподобної-Параскеви-Сербської [Архівовано 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Group vk [2]
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |