Сусак Катерина Романівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катерина Романівна Сусак
Народження 18 березня 1939(1939-03-18) (80 років)
Косів, Івано-Франківська область, Україна
Національність Україна українка
Громадянство СРСРУкраїна
Жанр Декоративно-ужиткове мистецтво
Навчання Чернівецький державний університет
Діяльність художниця
Напрямок вишивка

Катерина Романівна Сусак (18 березня 1939(19390318), Косів, Івано-Франківська область), — мистецтвознавець, педагог, вихователь фахівців художньої вишивки, ректор Косівського інституту ПДМ, членкиня Спілки народних майстрів України, заслужений працівник культури України.

Біографія[ред. | ред. код]

Катерина Романівна Сусак народилась 18 березня в м. Косів. Виросла і виховува­лась Катерина Романівна у сільській сім'ї, де змалечку привчали до праці, до шани традицій. Школу закінчувала в повоєнні роки. Катерина Романівна відвідувала гуртки художньої самодіяльності. Було надзвичайно важко, та було бажання вчити­ся. Закінчила Чернівецький державний університет. Після закінчення пішла працювати у Косівський технікум. Потім працювала в Косівському інституті ПДМУ.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Сусак Катерина Романівна працювала в Косівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва понад 36 років, пройшовши всі щаблі професійного зростання — від викладача до ректора. Вона присвятила своє життя фаховій підготовці спеціалістів різних галузей мистецтва, творчій і науковій праці. В 1989—1991 роках завдяки Сусак К. Р. було засновано навчальну матеріально-технічну базу відділу — створено майстерні, кабінети композиції, технології, дипломного проектування тощо. З 2000 до 2003 року Катерина Романівна Сусак працювала ректором Косівського інституту ПДМ. Від 2001 р. Катерина Романівна перебувала на посаді доцента. Глибокі фахові знання й педагогічний досвід стали запорукою того, що К. Сусак реформувала викладання теорії та практики. У співавторстві з Ніною Кириченко розробила програму навчальної дисципліни «Робота в матеріалі з художнього вишивання та моделювання одягу». Завдяки обраній формі вивчення першоджерел народної творчості Катерині Романівні вдалося виявити та відтворити понад двадцять забутих і напівзабутих швів художнього вишивання, які були впроваджені в навчальний процес. Вона розробила чимало оригінальних композицій сучасних святкових сорочок, блуз, суконь та інших вишитих виробів високого мистецького рівня. Вишукані естетичні й декоративні властивості сучасних моделей здатні бути засобами самовираження не лише автора, але й власника твору.

Досягнення[ред. | ред. код]

Кращі твори митця експонувалися на обласних і реґіональних виставках в містах Косів, Коломия, Рахів, Івано-Франківськ, Львів; на всеукраїнських — у м. Київ (1995, 2000,2003-2004, 2006—2008 рр.) та зарубіжних — Франція (2001 р.) виставках. Значна кількість творів мисткині увійшли до монографій, альбомів, каталогів, путівників. За високі досягнення в створенні сучасних вишитих творів і участь у багатьох виставках, зокрема міжнародних — «Експо-97» у Рахові (1997); «Art et culture» в Марселі (2001); реґіональних, присвячених VII гуцульському фестивалю в Рахові (1997), «Шовкова косиця» у Львові (1999) Катерина Сусак була відзначена дипломами.

Дослідження, науковий доробок[ред. | ред. код]

Результати науково-дослідницької праці К. Сусак викладені в опублікованих наукових статтях, тезах наукових конференцій, вступних статтях тощо. До найважливіших публікацій автора належать аналітичні статті, присвячені проблемам підготовки мистецьких кадрів, розвитку народних художніх промислів, становленню вищої мистецької освіти в Косові. У полі зору є також особливості художньої вишивки окремих осередків, специфіка гуцульського ліжникарства, своєрідність творчості найобдарованіших особистостей. Найвагомішим науковим доробком педагога Сусак став навчальний посібник «Українське народне вишивання. Техніка, методологія, методика», створений у співавторстві. У книзі вперше представлено українське народне вишивання як навчальну дисципліну, визначено значення і місце її серед інших фахових дисциплін декоративно-прикладного мистецтва.

Відзнаки[ред. | ред. код]

1970 р. — медаль «За доблесну працю»

1984 р. -медаль «Ветеран праці»

1986 р.- орден «Дружби народів»

2001 р. — орден «Княгині Ольги ІІІ ступеня»

1999 р. — лауреат «Всеукраїнської галузевої премії»

2003 р. — премії ім. О. Г. Соломченка

2009 р. — відзнака «За збереження народної культури»

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/23/28.PDF
  • Косівський коледж прикладного та декоративного мистецтва ім. В. І. Касіяна, його роль у збереженні й розвитку декоративно-прикладного та декоративного мистецтва // Тези до науково-теоретичної конференції. — Снятин, 1996. — Вип. І. — С. 27-31
  • Сусак К. Р., Стеф'юк Н. А. Українське народне вишивання. Техніки. Методологія. Методика. — К.: Науковий світ, 2006. — 281 с.