Сципіони (давньоримський рід)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Сципіони (лат. Scipio — букв. «Жезл», «палиця»; назва пов'язана з легендою про молодика, що скрізь супроводжував свого сліпого батька, служачи наче палицею) — римський когномен, гілка роду Корнеліїв, що відрізнялася суворим патріархальним вихованням, скромністю і відданістю близьким. Сципіони були звичайно політичними союзниками Павлів з роду Еміліїв, деякий час регулярно обиралися консулами і були досить впливовими у кінці першої серії Іллірійських воєн 229-219 рр. до н. е. Відомі:

  • Публій Корнелій Сципіон Назика Коркул, консул 162 і 155 рр. до н. е.
  • Публій Корнелій Сципіон, консул 16 до н. е.;
  • Публій Корнелій Сципіон, консул 52 р.;
  • С. Корнелій Сципіон Л. Салюдіен Орфіт, консул 149 р.;
  • С. Корнелій Сципіон Салюдіен Орфіт, консул 178 р.

Багато хто зі Сципіонів були поховані в гробниці Сципіонів на Аппієвій дорозі.

На честь Сципіонів названі 3 міста в США: Сціпіо в штаті Нью-Йорк, Сціпіо в Юті і Сціпіо Тауншип в Мічигані.

Марш з опери «Сципіон» Георга Фрідріха Генделя використовується оркестром британських гренадерів.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]