Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул
Помер 141 до н. е.
Рим
Громадянство/підданство Стародавній Рим
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада консул Римської Республіки[d], давньоримський сенатор[d] і Цензор
Батько Публій Корнелій Сципіон Назіка
Діти Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон

Публій Корнелій Сціпіон Назіка Коркул (лат. Publius Cornelius Scipio Nasica Corculum; близько 206 до н. е. — після 142 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч, правник Римської республіки, консул 162 і 155 років до н. е., великий понтифік з 150 до 141 року до н. е., цензор 159 року до н. е.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв, його гілки Сципіонів. Був сином Публія Корнелія Сципіона Назіки, консула 191 року до н. е. Свій агномен — «Коркул», тобто «розумник», отримав за проникливість і чудове знання понтифікального та цивільного права.

У 168—167 роках до н. е. служив військовим трибуном в армії консула Луція Емілія Павла Македонського під час військових дій в Македонії. Під час битви при Підні у 168 році до н. е. своїми діями сприяв перемозі над царем Персеєм. Після цього на чолі військового загону захопив місто Амфіполь, сплюндрував землі іллірійських союзників Персея.

У 162 році до н. е. Коркула було обрано консулом, він отримав провінцію Корсику. Втім на шляху до неї вимушений був повернутися і зректися посади — Тиберій Семпроній Гракх, консул 163 року до н. е., не належним чином провів вибори, з похибкою ауспіцій.

У 159 році до н. е. Публія Корнелія було обрано цензором разом зМарком Попілієм Ленатом. Він наказав знести усі статуї державних діячів на форумі, які були встановлені без погодження сенату або народу. Побудував портик на Капітолії і встановив перший у Римі водяний годинник.

У 155 році до н. е. його знову було обрано консулом. Йому було доручено приборкати далматійців, що він успішно й зробив. При цьому захопив їх головне місто Дельміній. За ці звитяги Коркул отримав тріумф. Тоді ж домігся зруйнування постійного театру в Римі, тому що, на думку Публія, його існування суперечило старовинним звичаям.

У 152 році до н. е. очолив посольство до Карфагену з метою дослідження ситуації з нібито підготовкою карфагенян до війни. Був послідовним супротивником Катона Старшого в його намаганні розв'язати війну з Карфагеном. Коркул доводив, що небезпеки з боку карфагенян немає. Втім цієї думки дотримувався практично він один. Тому вимушений був поступитися.

У 150 році до н. е. виїхав до Греції, де за власний кошт спорядив війська, щоб протидіяти Андріску (Лже-Пилипу), який підняв повстання у Македонії. Коркул зумів відстояти Фессалію. На його клопотання сенат направив сюди римські легіони. Того ж року Публія Корнелія Сціпіона Назіку Коркула було обрано великим понтифіком.

По поверненню у 147 та 142 роках до н. е. він став принцепсом сенату. На знак визнання знань Коркула з права він отримав у подарунок від римського сенату будинок біля Священної вулиці, щоб кожен громадянин мав можливість туди прийти і отримати юридичну консультацію.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Корнелія Старша, донька Публія Корнелія Сципіона Африканського Старшого

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • William Smith (1870). Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, Cornelia (англ.)
  • Бартошек М. Римское право (Понятие, термины, определения): Пер. с чешск.— М.:Юрид. лит., 1989 — С. 343 (рос.)
  • Broughton, T. Robert S.: The Magistrates Of The Roman Republic. Vol. 1: 509 B.C. — 100 B.C.. Cleveland, Ohio: Case Western Reserve University Press, 1951. (англ.)