Луцій Корнелій Сципіон Барбат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Луцій Корнелій Сципіон Барбат
Ім'я при народженні Lucius Cornelius Scipio Barbatus
Народився -337 до н. е.
Рим
Помер 270 до н. е.(-270)
Рим, Римська республіка
Поховання
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Володіє мовами латина
Суспільний стан Патрицій
Посада консул
Термін 298 рік до н. е.
Попередник Марк Клавдій Марцелл
Наступник Гай Клавдій Каніна
Рід Сципіони
Батько Публій Корнелій Сципіон Барбат
Діти 2 синів

Луцій Корнелій Сципіон Барбат (лат. Lucius Cornelius Scipio Barbatus; 337 до н. е. — 270 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 298 року до н. е., великий понтифік з 304 до 270 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Корнеліїв Сципіонів. Народився у Римі у родині Публія Корнелія Сципіона Барбата. Про молоді роки Луція мало відомостей.

У 304 році до н. е. він став великим понтифіком, а у 298 році до н. е. консулом разом з Гнеєм Фульвієм Максимом Центумалом. Того ж року почалося повстання етрусків проти Римської республіки. Етруски об'єдналися з деякими гальськими племенами й вирішили скинути владу Рима. У відповідь сенат спорядив армію на чолі із Луцієм Корнелієм Сципіоном Барбатом проти них. Вирішальна битва відбулася при м. Волтера, в якій жодна із сторін не зуміла здобути остаточної перемоги. Втім етруська армія виявилася більш ослабленою й залишила свій військовий табір. Його у ніч захопили римляни й спустошили значну територію Етрурії. У 297 році до н. е. етруски вимушені були укласти мирний договір з Римом.

Того ж року Рим почав Третю самнітську війну, допомагаючи мешканцям Луканії, які звернулися по допомогу проти самнітів. У цій війні Луцій Корнелій обіймав посаду легата в армії консула Квінта Фабія Максима. Рішуча битва з самнитською армією на чолі із Гелієм Егнацієм відбулася в місцевості Тіферн. Спочатку жодна із сторін не зуміла здобути перемоги. Тоді консул Фабій Максим спорядив Корнелія Барбата в обхід самнітських позицій. Наступного дня, обійшовши самнітів, Барбат вийшов їм у тил. Це виявилося вчасно, тому що армія Егнація готова була вже розбити вщент римлян. Внаслідок цього ситуація змінилася, й самніти були переможені.

У 296 році до н. е. знову почалася війна в Етрурії. З огляду на це Барбата з військом було відправлено на допомогу Аппію Клавдію для боротьби з етрусками. У цій війні Корнелій Барбат також здобув значну славу — багато в чому завдяки йому вороги римлян були переможені. У 295 році до н. е. Барбат закінчив війну в Етрурії на чолі із 2-м легіоном, захопивши одне з важливіших етруських міст — Клусій, в цьому ж році став пропретором в Етрурії.

Після цього Луцій Корнелій вже не брав участі у військових діях. У 280 році до н. е. його обрано цензором.

Саркофаг Луція Корнелія Сципіона Барбата у фамільній гробниці Сципіонів на Аппієвій дорозі, який у своєму зовнішньому вигляді мав спільні риси з оформленням грецького храму

Родина[ред. | ред. код]

Діти:

Джерела[ред. | ред. код]

  • Karl-Ludwig Elvers: [I 76] C. Scipio Barbatus, L.. // Der Neue Pauly. Bd. 3 (1997), Sp. 183f. (нім.)