Сяньбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сяньбі
монг. Сүмбэ, Сяньби
Каганат
234
Mongolia III.jpg


Спадкоємність
Хунну
Жужаньський каганат
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Сяньбі

Сяньбі або сяньбей (монг. Сүмбэ, Сяньби, кит.: 鲜卑) — загальна назва давньомонгольських кочових племен, що проживали на території Внутрішньої Монголії від III століття до н. е. Сучасна історіографія вважає Сяньбі державою, сформованою 93 року н. е.

Історія[ред. | ред. код]

93 року сяньбі почали займати землі хунну, в результаті чого останні асимілювались та змінили іменування на сяньбі. 97 року сяньбійці атакували місто Фейжусянь в Ляодуні, після чого тамтешній правитель, Цзі Сень, був усунутий від управління за бездіяльність. 101 року Сяньбі здійснила напад на Юбейпін (Юйян), але його було відбито.

115 року Сяньбі атакувала Улюйсянь (Ляодун), утім безуспішно. 117 року сяньбійці розграбували місто Ляосі. Впродовж наступних кількох років мали місце часті набіги на китайські міста, що змушувало китайських володарів перекидати до прикордонних районів значні сили. 122 року нападу зазнали міста Яньмень і Дінсян (Тайюань).

133 року проти Сяньбі виступили китайські загони, підсилені хунну. Після поразки сяньбійців їхні набіги стали нечастими. Від того моменту почався поступовий занепад держави. До 234 року держава Сяньбі розпалась і припинила своє існування.

Правителі[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]