Сігеру Хондзьо

Сігеру Хондзьо
яп. 本庄繁
Народився	10 травня 1876(1876-05-10) Префектура Хіоґо, Японія
Помер	30 листопада 1945(1945-11-30) (69 років) Токіо-сіті, Японія ·колота рана
Поховання	Тама
Країна	Японія
Діяльність	військовослужбовець, політик
Alma mater	Військова академія армії Японії
Знання мов	японська
Учасник	Російсько-японська війна
Титул	барон
Військове звання	генерал
Діти	Q108389029?
Нагороди	Пам'ятна медаль «2600 років Японії» Орден Подвійного дракона Кавалер ордена Почесного легіону
Медіафайли у Вікісховищі

Барон Сігеру Хондзьо (яп. 本庄繁; 10 травня 1876, префектура Хіого — 30 листопада 1945, Токіо) — японський військовий діяч, генерал Імператорської армії (1933), головний ад'ютант імператора.

Біографія

Народився в сім'ї фермерів. Навчався в кадетському корпусі, в 1897 році закінчив Військову академію Імператорської армії, де познайомився з Садао Аракі. В 1902 році закінчив Вищу військову академію.

Під час Російсько-японської війни служив в 20-му піхотному полку. Після війни служив в штабі Імператорської армії і викладав у Вищій військовій академії. В 1907/08 роках — військовий аташе в Китаї, в 1917 році — в Європі. В 1919 році брав участь в іноземній інтервенції в Росії.

В 1919/21 роках командував 11-м полком. В 1921/24 роках — радник генералісимуса Чжана Цзоліня, правителя Маньчжурії. В 1924 році призначений командиром 4-ї бригади, в 1928 році — 10-ї дивізії. В 1931/32 роках — командувач Квантунською армією. Під час його командування стався Маньчжурський інцидент і почалася японська інтервенція в Маньчжурію.

Хондзьо повернувся в Японію героєм. В 1932/33 роках — член Верховної військової ради. В 1933 році став головним ад'ютантом імператора. На цій посаді Хондзьо вів докладний щоденник, який був опублікований після Другої світової війни.

26 лютого 1936 року група націоналістично налаштованих офіцерів, пов'язаних з рухом Кодоха, спробувала провести путч. Хондзьо був товаришем і однокурсником генералів Садао Аракі і Дзіндзабуро Масакі (до того ж Хондзьо став імператорським ад'ютантом завдяки Аракі) і тестем капітана Ітітаро Ямагуті, одного з головних путчистів. Коли розлючений імператор Хірохіто назвав путчистів бунтівниками, генерал Хондзьо порадив йому не використовувати такі терміни щодо своїх «вірних солдатів». Хондзьо ставав на бік путчистів й іншими своїми висловлюваннями — зокрема, він попросив імператора наказати путчистам зробити сеппуку, якщо той не підтримував їх дії (Хірохіто відмовився віддавати наказ і відповів, що путчисти повинні вбити себе добровільно). Путч був придушений і в кінці березня Хондзьо був змушений піти у відставку.

В 1939/45 роках — голова служби військових госпіталів. В травні 1945 року був призначений членом Таємної ради. Після війни був заарештований американцями за підозрою у воєнних злочинах, але наклав на себе руки до початку суду.

Нагороди

• Орден Вранішнього Сонця
  • 5-го класу (1 квітня 1906)
  • 4-го класу (7 листопада 1915)
  • 3-го класу (1 лютого 1920)
  • 1-го класу (29 квітня 1934)
• Орден Золотого шуліки
  • 4-го класу (1 квітня 1906)
  • 3-го класу (1 лютого 1920)
  • 1-го класу (29 квітня 1934)
• Медаль Російсько-японської війни 1904-1905 (1 квітня 1906)
• Пам'ятна медаль анексії Кореї (1 серпня 1912)
• Орден Священного скарбу
  • 4-го класу (16 травня 1914)
  • 3-го класу (29 вересня 1918)
  • 2-го класу (25 вересня 1926)
  • 1-го класу (23 березня 1933)
• Військова медаль 1914-1920 (7 листопада 1915)
• Пам'ятна медаль «2600 років Японії» (15 серпня 1940)

Республіка Китай

• Орден Дорогоцінного Блискучого Золотого Зерна 3-го класу (11 липня 1916)
• Орден Вень-Ху 3-го класу (6 серпня 1918)

Маньчжурська держава

• Великий орден Квітучої орхідеї (1934)
• Медаль національного фонду «Велика Маньчжурія» (9 грудня 1941)

Інші країни

• Орден Подвійного дракона 3-го ступеня, 1-й клас (Династія Цін; 8 вересня 1909)
• Орден Почесного легіону, кавалер (Франція; 5 червня 1912)

Література

• Ben-Ami Shillony. The February 26 Affair // Shōwa Japan: Political, Economic and Social History, 1926—1989 / Под ред. Stephen S. Large. — Taylor & Francis, 1998. — С. 84—100. — 392 с. — ISBN 0415143209.
• 本庄繁. 『本庄日記』. — 原書房, 1967. — 426 с.

Посилання

• Коротка біографія.
• Нагороди Хондзьо.