Церква Святої Трійці на верщині гори СінайВершина гори СінайЦя стаття про сучасну гору. Для біблійної гори Синай див. Біблійна гора Синай, решту значень див. Синай.
Гора Сина́й (араб.طور سيناء , івр.הר סיני, також відома серед бедуїнів як «гора Гореб», «гора Муса», «Гебел-Муса» або «Джабал-Муса», що означає «гора Мойсея») — гора висотою 2 285 м на Синайському півострові.
Єврейська традиція не зберегла точного місцезнаходження гори Синай. Шанування нинішньої гори Мойсея (араб. Джабал-Муса) як гори Синай є давньою християнською традицією, яка бере початок з IV століття. В новий час пропонувалися й інші варіанти ототожнення.
На вершині гори Мойсея знаходяться православний храм Святої Трійці й маленька мечеть. На північ від церкви під скелею є невелика печера, де, згідно з Біблією, протягом сорока днів і ночей ховався Мойсей (Вих24:18, Вих33:20–23). На північному схилі гори розташований православний печерний храм пророка Іллі й його колодязь, а також православна капличка Богородиці. З півночі біля підніжжя гори стоїть монастир святої Катерини.
Єврейська традиція втратила знання точного місцезнаходження гори Синай (ізраїльсько-італійський археолог Е. Анаті ототожнив біблійний Синай з горою Хар-Карк в пустелі Негев, де він виявив численні залишки святилищ[2]). Воно було забуто, мабуть, вже в епоху царів, тому християнська і мусульманська традиція шанування гори Мойсея не пов'язана безпосередньо з древньою єврейською традицією.
Християнські відлюдники селилися в південному Синаї з II століття. Вони намагалися визначити місця, що згадуються в Біблії у зв'язку з подіями Виходу, в тому числі й гору Синай. Нинішню гору Мойсея християни шанують як біблійну гору Синай з початку IV століття. В 330 році ченці за підтримки константинопольської імператриці Олени побудували біля Неопалимої Купини, яка зростає біля самого підніжжя гори, маленьку церкву і вежу. В 527 році імператор Юстиніан Великий заснував тут монастир, який з XI століття став називатися монастирем святої Катерини, на честь Катерини Олександрійської.